Войнилівський район

17 січня 1940 року Калуський повіт було розділено на три райони — Калуський, Новичанський та Войнилівський.

До Войнилівського району відійшли села ґмін Войнилів, Томашівці та Верхня. Утворена 31 сільська рада:

Першим секретарем райкому компартії призначили О. С. Бабенка, до того — другий секретар Софіївського райкому.[2]

Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. з Войнилівського району вилучені сільські ради і передані:

• Бабин-Зарічна сільська рада — до Калуського району
• Болохівська сільська рада — до Долинського району.

У роки ІІ світової війни територія району була окупована німцями і увійшла до Крайсгауптманшафту Калуш. В липні 1944 року Радянські війська знову захопили територію району.

Станом на 1 вересня 1946 року[3] площа району становила 300 км², кількість сільських рад — 28.

Указом Президії Верховної Ради УРСР 21 лютого 1950 року села Копанки, Мостище і Середній Бабин передані до Калуського району.

12 червня 1951 р. під приводом попереднього злиття колгоспів Войнилівський райвиконком рішенням № 320 ліквідував 6 сільрад (залишилось 17):

• Сільцівську і Павликівську з приєднанням до Войнилівської сільради;
• Кудлатівську з приєднанням до Слобідківської сільради;
• Мошківську з приєднанням до Сівко-Войнилівської сільради;
• Кулинківську з приєднанням до Зборівської сільради;
• Дубрівську з приєднанням до Довжівської сільради.

19 травня 1959 р. Войнилівський райвиконком ліквідував 6 сільрад:

• Перекосівську з приєднанням до Довговойнилівської сільради;
• Перевозецьку і Довпотівську з приєднанням до Слобідської сільради;
• Луцьку з приєднанням до Сівковойнилівської сільради;
• Дубовицьку і Довжівську з приєднанням до Середнянської сільради.

Залишилось 11 сільрад:

• Верхнянська
• Войнилівська
• Довговойнилівська
• Завадківська
• Зборівська
• Негівська
• Середнянська
• Сівка Войнилівська
• Слобідська
• Станьківська
• Томашівська.

9 березня 1960 р. Станіславський облвиконком прийняв рішення про приєднання Довпотівської, Слобідської і Перевозецької сільрад до Войнилівської сільради.[4]

30 грудня 1962 р. ліквідовано 20 районів області, між якими і Войнилівський, територію якого приєднали до Калуського району.

На території району діяла районна організація ОУН, очолювана районним проводом ОУН, який підпорядковувався Калуському повітовому (з листопада 1944 р. — надрайонному) проводу ОУН, а з травня-червня 1948 р. — Журавненському надрайонному проводу ОУН.

В районі, як і на всій Галичині, населення підтримувало УПА і було тероризоване всіма репресивними органами СРСР. В центрі Войнилова в колишньому костьолі працювала катівня НКВС (рештки сотень жертв випадково розкопали в 1991 році)[5][6].

Влітку 1948 р. заарештовано 4-х голів сільрад за роботу на підпілля ОУН.[7]

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Войнилівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Верхнє, Збора, Завадка, Станькова і Сівка-Войнилівська.[8]

• Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — 1064 с.