Дівошинська сільська рада

Дівошинська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування в Словечанському і Овруцькому районах Коростенської і Волинської округ, Київської та Житомирської областей Української РСР з адміністративним центром у селі Дівошин.


Дівошинська сільська рада
Основні дані
Країна  СРСР УРСР
Область Коростенська округа
Волинська округа
Київська область
Житомирська область
Район Словечанський район
Овруцький район
Адм. центр с. Дівошин
Утворена 1923 року
Ліквідована 16 червня 1934 року
Склад
Кількість членів
Голова ради
Територія та населення
Населення 1148 (1923)
Населені пункти 3 (1923)
Контактні дані
Адреса с. Дівошин, Овруцький р-н, Житомирська обл., УРСР

Населені пункти

Сільській раді на час ліквідації були підпорядковані населені пункти:

Населення

Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 148 осіб, кількість дворів — 208[1].

Історія та адміністративний устрій

Створена 1923 року в складі с. Дівошин, слободи Теклівка та хутора Остров'ї Покалівської волості Овруцького повіту Волинської губернії. 7 березня 1923 року увійшла до складу новоствореного Словечанського району Коростенської округи.

12 січня 1924 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК № 6/1 «Про зміни в межах округів, районів і сільрад», сільську раду передано до складу Овруцького району, слоб. Теклівка та х. Остров'ї включені до складу Левковицької сільської ради Словечанського району.

Ліквідована 16 червня 1934 року, відповідно до рішення ВУЦВК «Про ліквідацію Дівошинської та Піхоцької сільрад Овруцького району», територію та с. Дівошин приєднано до складу Покалівської сільської ради Овруцького району Київської області. У 1941-43 роках діяла як сільська управа[2].

Примітки

  1. Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року. http://history.org.ua/ (російська). Житомир. 1923. с. 115. Процитовано 15 листопада 2021.
  2. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки.. http://resource.history.org.ua/ (українська). Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 85, 146, 394, 468, 517, 536. Процитовано 15 листопада 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.