Дідушицький Тадеуш

Тадеуш належав до роду Дідушицьких, які вели його від руських бояр Дідушичів. Згідно з генеалогічною легендою, походили від князя Василька — брата короля Данила I та з 15 століття осіли в околицях Стрия.

Народився у родовому маєтку в с. Неслухів, Золочівського округу, Королівства Галичини і Лодомерії Австрійської імперії. Цей маєток перейшов від Антоніни Громницької, яка одружилась в 1811 році з Анджеєм Северином Дідушицьким (1756—1831). Ця пара збудувала в с. Неслухів невеликий двір, який став потім садибою їх єдиного сина Казимира Дідушицького з дружиною Розою Матковською — батьків Тадеуша. Він був наймолодшим з трьох синів у родині.

В молодому віці був ув'язнений австрійцями за активну підтримку Січневого повстання 1863 року.

Закінчив юридичну школу. Займав посаду губернатора Заліщицького округу в 1879 році, працював у Міністерстві внутрішніх справ у Відні, Депутат Галицького сейму IV і V каденції (1877—1889).

У 1879 році одружився з дочкою Володимира Дідушицького Анною. Делекі родинні зв'язки та належність до одного роду робило Тадеуша основним спадкоємцем (ординатом) свого тестя, оскільки тільки він гарантував збереження прізвища засновника в наступному поколінні.

У 1881 році, після передчасної смерті брата Станіслава (1837—1881) Тадеуш покинув урядову кар'єру і повернувся з Відня, щоб оселитися в родовому маєтку у с. Неслухів. Повну власність над маєтком отримав лише після смерті батька у 1885 році і оплатою дітям брата.

Незважаючи на постійні протиріччя та суперечки з батьками дружини, після смерті у 1899 році Володимира Дідушицького отримав титул ордината. Даний титул не надавав ніяких привілеїв, але в середовищі аристократії мав престижне значення і підтримував славу прізвища. Фактично Тадеуш був в певному сенсі тільки адміністратором ординських маєтків, тому він без ентузіазму сприймав своє нове становище і вважав його як кривду для його родини.

Тадеуш і Анна виховали семеро дітей: три дочки (Роза, Клементина, Марія Грабінська) і чотири сини (Павло, Володимир, Станіслав і Казимир).

У 1907 році внаслідок хвороби Тадеуша частково паралізувало і пересувався лише за допомогою інвалідного візка.

З початком Першої світової війни у 1914 році виїхав з маєтку.

Помер Тадеуш 5 серпня 1918 року.

• Grodziski Stanisław. Sejm Krajowy Galicyjski 1861—1914. — Warszawa : Wydawnictwo Sejmowe, 1993. — ISBN 83-7059-052-7. (пол.)
• Karolczak Kazimierz. Dzieduszyccy. Dzieje rodu. Linia poturzycko-zarzecka". — Kraków : Wyd. Naukowe Akademii Pedagogicznej, 2001. — ISBN 83-7271-056-2. (пол.)
• Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879. (пол.)

• Сайт родини Дідушицьких
• Генеалогія Польщі