Дім борців гетто

Дім борців гетто (івр. בית לוחמי הגטאות‎ — Бейт Лохамей га-гетаот, англ. Ghetto Fighters’ House), повна назва Музей спадщини, документаційний і навчальний центр Голокосту і єврейського опору імені Іцхака Каценельсона (англ. Itzhak Katzenelson Holocaust and Jewish Resistance Heritage Museum and Study Center) — будинок-меморіал борців гетто, заснований членами кібуца Лохамей га-гетаот — громадою євреїв, що пережили Голокост, серед яких були бійці підпіль гетто, партизанських загонів та учасники повстання у Варшавському гетто. Музей названо на честь Іцхака Каценельсона — єврейського поета і підпільника Варшавського гетто, який загинув в Освенцимі 1 травня 1944 року.

Музей спадщини, документаційний і навчальний центр Голокосту і єврейського опору імені Іцхака Каценельсона
івр. בית לוחמי הגטאות‎
32°57′38″ пн. ш. 35°05′43″ сх. д.
Тип музей
Країна  Ізраїль
Розташування Lohamei HaGeta'otd
Адреса Лохамей га-Гетаот 25220, Ізраїль
Засновано 1949
Відкрито 19 квітня 1950 року
Сайт gfh.org.il/eng/
Дім борців гетто (Ізраїль)
 Дім борців гетто у Вікісховищі

Музей розташований у Західній Галілеї (Ізраїль), на Прибережному шосе між Акко та Нагарією.

Свого часу це був перший у світі музей, присвячений темі Голокосту та єврейського героїзму.[1] Він відтворює найвище вираження зобов'язання засновників музею сприяти вивченню Голокосту в Ізраїлі та в усьому світі. У музеї розповідається історія євреїв ХХ століття, зокрема під час Другої світової війни та Голокосту; також це один з небагатьох музеїв, яких зображує тему єврейського опору в період Голокосту. У центрі експозиції музею — видатні особистості, приклади єврейського опору в гетто, концтаборах та партизанській війні.

У жовтні 2010 року уряд Ізраїлю виділив кошти на реконструкцію музею.[2].

Історія

Коли 19 квітня 1949 року було засновано кібуц Лохамей га-Гетаот, водночас з цим відбулася урочисте відкриття пам'ятника повстанню у Варшавському гетто (19 квітня –16 травня 1943 р.). Дехто вважає цей момент початком існування сучасного музею, але насправді його відкриття відбулося рік потому — 19 квітня 1950 року, у наступну річницю початку повстання.[3]

З самого початку свого існування кібуц Лохамей га-Гетаот відрізнявся від інших, адже його засновниками були учасники єврейських рухів опору, які пережили Голокост у Польщі та Литві, та колишні в'язні концентраційних таборів. Серед них були Іцхак Цукерман і його дружина, Цивія Любеткін, які були членами Єврейської бойової організації. Мешканці кібуцу були досить старими, дуже часто хворими і не могли виконувати важку фізичну працю.[4][5] З самого початку Іцхак Цукерман і Цивія Любеткін займалися створенням музею борців гетто. Після його утворення він став першим у світі музеєм, присвяченим Голокосту.

У 1953—1959 рр. архітектор Самуель Бікелс спроектував новий вигляд будівлі музею, яка мала відповідати вимогам технологій, що розвивалися. У 2005 році було проведено зміни відповідно з цими планами. У 1996 році було збудовано меморіальний музей Яд ла-Єлед, присвячений пам'яті дітей, загиблих під час Голокосту. Архітекторами проекту були Рам Кармі та Орі Абрамсон.[5]

Діяльність музею

Метою музею є проведення навчально-дослідницької діяльності, присвяченої вшануванню жертв Голокосту, єврейського руху опору та життя тих, хто пережив Голокост. Музей головним чином спрямований на євреїв різного віку з Ізраїлю та всього світу. Він представляє їм бачення відновлення єврейського життя в Ізраїлі, великий внесок до якого зробили ті, хто пережили Голокост. Діяльність музею підтримують численні міжнародні співдружніх асоціацій в Ізраїлі, Франції, Австрії та США.[6]

Музей борців гетто об'єднує кілька секцій: власне музей, Музей пам'яті дітей-жертв голокосту та Будинок Купфермана. Окрім них також є бібліотека, архів, ресторан, кафе, готель на 60 місць та синагога.[7] Бібліотеку було утворено з метою збору і зберігання матеріалів про Голокост, єврейський рух опору і втрати євреїв під час Другої світової війни. Наразі у ній налічується близько 90 тисяч томів різними мовами; матеріали бібліотеки оцифровані.[8] В свою чергу в архіві зібрано понад 2,5 млн різних документів, листів, пам'яток, свідоцтв, фільмів, фотографій тощо. Велика частина матеріалів архіву оприлюднена на інтернет-сторінці музею.

Також у музеї видаються тематичні фотоальбоми. Джерела архівів та бібліотеки доступні для приватних осіб.[9]

Музей особливо підтримує студентів, які пишуть наукові праці на тему Голокосту. З цією метою було створено стипендійний фонд, який щороку присуджує нагороди для кращих праць у п'яти категоріях — магістерські роботи, реферати, праці учнів середніх шкіл, шкільні проекти та спеціальні відзнаки.[10]

Підрозділи музею

Музей борців гетто

На першому поверсі музею розміщено експозицію про нідерландських євреїв за часів Голокосту. На першому підземному поверсі знаходиться експозиція «Пам'ятай», а на другому — експозиція, присвячена нацистським концентраційним таборам. На другому поверсі самого музею є експозиції «Іцхак Каценельсон», «Нацисти завойовують країни і народи», «Депортації та гетто», «Праведники народів світу», «Єврейські рухи опору в часи Голокосту» і «Повстання у Варшавському гетто». На третьому поверсі музею — експозиції «Міріам Новітч», «Аушвіц», «Пам'ять Аушвіца», «Найближче до правди».[7]

У музеї ведеться масштабна дослідницька, освітня, видавнича і культурна діяльність. З 1995 року при музеї працює Центр гуманістичної освіти[11], який співпрацює з Меморіальним музеєм Голокосту у Вашингтоні. Центр пропонує можливості для вивчення Голокосту, а також проводить спеціальні заходи для груп школярів різного віку, студентів і науковців або просто зацікавлених осіб.[12]

Музей пам'яті дітей-жертв Голокосту
Музей пам'яті дітей-жертв Голокосту Яд ла-Єлед

Музей пам'яті дітей-жертв Голокосту є окремим відділенням Дому борців гетто. Він присвячений історії єврейських дітей під час Голокосту і надає відвідувачам можливість освіти. У будівлі музею представлені наступні експозиції: «Знищення єврейських дітей», «Діти Корчака», «З окремих образів» та «Знаки життя».[13]

Будинок Купфермана

Художня галерея, присвячена творам Моше Купфермана. Тут проводяться як постійні, так і тимчасові експозиції. Для відвідувачів відкрито майстерню, у якій Купферман малював картини більшу частину свого життя.[14]

Інші підрозділи
  • Музейні експозиції;
  • Групові екскурсії івритом та іншими мовами;
  • Освітній центр імені Цивії та Іцхака Цукерманів для проведення одно-, дво- або триденних семінарів;
  • Міжнародний проект букшерінгу, який сприяє налагодженню діалогу та розумінню Голокосту;
  • Музейний архів з документами, фотографіями, артефактами, зібраннями творів мистецтва, аудіозаписами, відеотекою (600 фільмів) тощо;
  • Відділ досліджень Голокосту євреїв СРСР;
  • Відділ публікацій.

Відомі колекції та експонати

В музеї зберігаються роботи французького художника Давида Брайніна, створені у концтаборі Camp de Royallieu біля міста Комп'єнь. Окремий зал присвячено педагогу Генріку Гольдшміту (Янушу Корчаку), який загинув у концтаборі разом із своїми вихованцями.

Див. також

Примітки
  1. Yehoyakim Cochavi, «Museums and Memorial Institutes: Bet Lohamei ha-Getta'ot» in Encyclopedia of the Holocaust, Jerusalem: Yad Vashem (1990), vol. 3, p.1012
  2. Правительство решило поддержать кибуцы
  3. Linia czasu. Kibbutz Lohamei HaGeta'ot (івр.). Процитовано 15 травня 2013.
  4. Lohamei HaGeta'ot. Bet Alon (івр.). Процитовано 15 травня 2013.
  5. Historia kibucu. Kibbutz Lohamei HaGeta'ot (івр.). Процитовано 15 травня 2013.
  6. Misja i wizja. The Ghetto Fighters' House (івр.). Процитовано 16 травня 2013.
  7. Campus Muzeum. The Ghetto Fighters' House (івр.). Процитовано 16 травня 2013.
  8. Biblioteka. The Ghetto Fighters' House (івр.). Процитовано 16 травня 2013.
  9. Archiwum. The Ghetto Fighters' House (івр.). Процитовано 16 травня 2013.
  10. Fundusz Stypendialny. The Ghetto Fighters' House (івр.). Процитовано 16 травня 2013.
  11. Zentrum für humanistische Erziehung (im Haus der Ghettokämpfer). Rosa Luxemburg Stiftung Israel Office. 2016-10. Процитовано 28 червня 2017.
  12. Centrum Edukacji Humanistycznej. The Ghetto Fighters' House (івр.). Процитовано 16 травня 2013.
  13. Pomnik dzieci. The Ghetto Fighters' House (івр.). Процитовано 16 травня 2013.
  14. Kupferman's House. Kupferman's House (англ.). Процитовано 16 травня 2013.

Джерела
  • Yehoyakim Cochavi, «Museums and Memorial Institutes: Bet Lohamei ha-Getta'ot» in Encyclopedia of the Holocaust, Jerusalem: Yad Vashem (1990), vol. 3, p.1012

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.