Єврейський рух опору часів Другої світової війни

Єврейський спротив в період Голокосту — організоване або спонтанне протистояння євреїв політиці нацистів їх союзників і колабораціоністів переслідуванню та знищенню євреїв в період з 1933 по 1945 роки.

Голокост

Опір поділявся на активний і пасивний.

Пасивний опір

Пасивний опір був поширеніший. Пасивними формами опору були будь-які ненасильницькі дії, які сприяли виживанню євреїв, всупереч планам нацистів. Зокрема, для протидії планам масового умертвіння замкнених в гетто євреїв за допомогою голоду і хвороб, в гетто нелегально доставлялися їжа і медикаменти, підтримувалося наскільки це можливо особиста гігієна, створювалися медичні служби.

Важливу роль відігравав духовний опір. В гетто і навіть в концтаборах існували підпільні школи, професійні курси, проводилися культурні та релігійні заходи.

Активний опір
Підпільники вільнюського гетто. В центрі стоїть поет і командир підпілля Абба Ковнер[1]

З активних форм опору існували підготовка організація втеч з гетто та концтаборів, переправлення євреїв на безпечну територію нейтральних країн, озброєні повстання в гетто і концтаборах, участь у партизанській боротьбі , диверсії та саботаж на німецьких підприємствах.

Найвідомішою акцією спротиву було повстання у Варшавському гетто. У найбільшому єврейському партизанському загоні братів Бєльських до кінця війни було 1230 чоловік.

Насильницький опір нацистам безпосередньо в гетто і концтаборах варіювався від нападу з голими руками, ножами, сокирами, зі спробами вирвати зброю в учасників акцій знищення, до ретельно продуманих і організованих повстань. Єдиним вдалим повстанням в таборі смерті за весь період війни стало повстання в таборі Собібор під керівництвом Олександра Печерського.

Примітки
  1. Vilna Partisans (англійською). Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 4 березня 2012.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.