Дінабург Ганна Давидівна

Ганна Давидівна Дінабург
Народилася 27 лютого 1899(1899-02-27)
Конотоп, Конотопський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Померла 2 лютого 1984(1984-02-02) (84 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність науковиця, невролог
Alma mater Київський медичний інститут
Галузь невропатологія
Заклад Інститут фізіології АН УРСР, Київський науково-дослідний інститут нейрохірургії
Звання професор
Ступінь доктор медичних наук (1941)
Відомі учні Анатолій Тріщинський
У шлюбі з Оскар Рабінович

Ганна Давидівна Дінабург (27 лютого 1899(18990227), Конотоп, Чернігівська губернія 2 лютого 1984, Київ) — український радянський науковець, невролог. Доктор медичних наук (1941), професор (1947).

Біографія

У 1921 році закінчила Київський медичний інститут. З 1930 року працювала в Київському медичному інституті асистентом, пізніше доцентом.

Одночасно з 1934 року працювала у відділі патологічної анатомії Інституту фізіології АН УРСР. У 1940—1944, 1946—1950[1], 1954—1967 роках — старший науковий співробітник, у 1967—1973 роках — старший науковий співробітник-консультант.

У 1944—1950 роках завідувала клінікою психоневрології Київського психоневрологічного інституту, у 1950—1954 роках завідувала відділом нейроонкології Київського науково-дослідного інституту нейрохірургії.

Займалася питаннями пухлин нервової системи, поразкою нервових утворень при дегенеративних процесах в хребті. Професором Ганною Давидівною Дінабург були закладені теоретичні основи створення вітчизняної вертеброневрології. Питання вертеброневрології розроблялися на базі неврологічного відділення клінічної лікарні № 14 ім. Жовтневої революції з 1952 по 1962 роки. Нею в співавторстві з Рубашевою А. Е., Оскаром Рабіновичем, Гнатюк Е. Л. в 1967 році була випущена перша в СРСР фундаментальна монографія, присвячена захворюванням нервової системи.

Серед учнів Ганни Дінабург був реаніматолог Анатолій Тріщинський.[2]

Ганна Дінабург була одружена з невропатологом Оскаром Рабіновичем, дітей родина не мала. Колекціонувала антикваріат.[3] Зібрала також велику бібліотеку з невропатології.[4]

Померла в Києві 2 лютого 1984 року. Похована на Берковецькому кладовищі Києва.

Наукові публікації

  • До патогенезу гліом мозку // ВД. 1928. № 1; До клініки оптікомієліта // Київ. життя. 1928. № 2
  • Пухлини головного мозку (клініка та структура// МЕДЖ. 1938. Т. 7, віп. 2
  • Дінабург Г. Д. До патоморфології гострих травм мозку // Мед. журн. — 1947. — Т. 16. — С. 326—332.
  • Дінабург Г. Д. Патоморфологія нервової системи при раневому сепсисі // Медичний журнал. — Т. 17. — С. 403—407
  • Динабург А. Д., Лауэр Н. В., Колчинская А. З. К вопросу о патоморфологических изменениях центральной нервной системы при гипоксии в онкогенезе // Тезисы конференции по возрастным изменениям обмена веществ и реактивности организма. — К., 1949. — С. 18.
  • Дінабург Г. Д. Роль кори мозку в регуляції стану аргірофільної основної речовини // Мед. журн. — 1949. — Т. 19, вип. 3. — С. 72–82.
  • Дислокація мозку при пухлинах в анатомічному освітленні// ВН. 1951. № 4 (співавтор)
  • Клініка поразки шийних міжхребетних дисків // ЖНП. 1955. № 10 (співавтор.)
  • Міжхребетні диски. Київ, 1961 (співавтор)
  • А. Ф. Макарченко, А. Д. Динабург, А. Д. Лаута. Роль нейрогормональных систем гипоталамуса в физиологии и патологии./ Акад. наук Укр. ССР, Ин-т физиологии им. А. А. Богомольца. — Киев: 1978. Наук. думка. — 215 с.(рос.)
  • А. Ф. Макарченко, А. Д. Динабург. Межуточный мозг и вегетативная нервная система. Академия наук Украины, Институт физиологии им. А. А. Богомольца. — Киев: [б. и.], 1971Наук. думка. — 322 с. (рос.)

Примітки

  1. Історія Національної академії наук України. 1946—1950. — Частина 2: Додатки / Ред. кол.: О. С. Онищенко (голов. ред.) та ін. НАН України. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського; Інститут архівознавства; Інститут археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського. — К., 2008. — с. 296
  2. Л. П. Чепкий, М. М. Пилипенко. становлення анестезіології в Україні: спогади професора Чепкого. До 100-­річчя з дня народження М. М. Амосова та 90-­річчя А. І. Тріщинського // Медицина неотложных состояний. — 2013. — № 7. — С. 33-41.
  3. Ион Деген. Оскар Аронович Рабинович. Журнал «Семь искусств», № 2(15) — февраль 2011. (рос.)
  4. Яков Бердичевский. СКАЗЫ О КНИЖНИКАХ И КОЛЛЕКЦИОНЕРАХ ГРАДА СТОЛЬНОГО КЫЕВА СЕРЕДИНЫ 20-го ВЕКА.(рос.)

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.