Конотопський повіт

Коното́пський пові́т (раніше Конотіпський повіт[1][2][3][4][5][6][7][8]) адміністративно-територіальна одиниця Чернігівської губернії. Повітове місто Конотоп (Конотіп[9][10][11][12][13][14][15][16]).

Конотопський повіт (Конотіпський повіт)
Герб повітового центру
Губернія Чернігівська губернія
Центр Конотоп
Створений 1781 рік
Площа 2 410 км²
Населення 156 535 осіб (на 1897 рік) осіб 

Повіт утворений в 1781 році у складі Новгород-Сіверського намісництва, в 1791 році відійшов до Чернігівського намісництва, з 1797 року у складі Малоросійської губернії, з 1802 року Чернігівської.

Знаходився на півдні губернії і межував на заході з Борзнянським, північному заході Сосницьким, півночі Кролевецьким повітами Чернігівської губернії. На сході Курською і на півдні Полтавською губерніями Російської імперії. Це був найменший повіт у губернії, площа якого становила 2 118 верст² (2 410 км²). З півночі на південь він простягався на 60 верст (64 км), ширина повіту в середній частині становила 48 верст (51 км).

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 156 535 мешканців. З них 90,89 % українці, 4,88 % євреї, 3,43 % росіяни, 0,27 % поляки, 0,33 % білоруси[17].

Адміністративний поділ

Мапа повіту

В повіті було 152 населених пункти, 3 стани і 11 волостей:

Волость Волосний центр Кількість сільських общин[18]
І стан
Батуринська Батурин 15
Бахмацька Бахмач 13
Краснянська Красне 11
ІІ стан
Голінська Голінка 10
Дмитрівська Дмитрівка 22
Кошарська Кошари 13
Красноколядинська Красний Колядин 25
ІІІ стан
Конотопська Конотоп 24
Карабутовська Карабутове 1
Сім'янівська Сім'янівка 13
Велико-Самбірська Великий Самбір 8

та місто Конотоп із поселенням Конотоп та Ярмаковою слободою.

Керівні органи

Примітки

  1. Ukraïnsʹki narodni melodiï: Pokaznyky (укр.). Vyd-vo M.P. Kotsʹ. 1967.
  2. Polonsʹka-Vasylenko, Natalii͡a (1976). Istorii͡a Ukraïny (укр.). Ukraı̈nsʹke vydavnytstvo.
  3. Instytut, Kharkov Pedahohichnyi (1939). Naukovi Zapysky Kharkivs'koho Derzhavnoho Pedahohichnoho Instytutu (укр.).
  4. Agronom (укр.). 1924.
  5. RSR), Instytut hidrobiolohiï (Akademii︠a︡ nauk Ukraïnsʹkoĭ (1926). Zbirnyk prat︠s︡ (укр.). Izd-vo Akademii nauk Ukrainskoĭ SSR.
  6. Antropologii︠a︡ (укр.). Izd-vo Akademii nauk Ukrainskoĭ SSR. 1927.
  7. Istorychno-heohrafichnyi zbirnyk (укр.). Z druk. Ukrains'koï akademiï nauk. 1927.
  8. Travaux de la station biologique du Dniepre (укр.). Ukraïnsʹkoï Akademiï nauk. 1926.
  9. viddil, Akademii︠a︡ nauk Ukraïnsʹkoï RSR Fizychno-matematychnyĭ (1927). Trudy: Mémoires (укр.). Akademii︠a︡.
  10. Krypʹi︠a︡kevych, Ivan Petrovich; Kryp'i︠a︡kevych, Ivan Petrovych; I͡A͡kymovych, Bohdan Z.; Dashkevich, I͡A͡roslav R.; Part͡s͡eĭ, M. P. (1992). Istorii͡a͡ ukraïnsʹkoho viĭsʹka: vid kni͡a͡z͡h͡ykh chasiv do 20-kh rokiv XX st (укр.). Vyd-vo "Svit".
  11. Kryp'i͡akevych, Ivan Petrovych (1953). Istorii︠a︡ ukraïnsʹkoho viĭsʹka (укр.). Kli︠u︡b pryi︠a︡teliv ukr. knyz︠h︡ky.
  12. RSR), Instytut hidrobiolohiï (Akademii︠a︡ nauk Ukraïnsʹkoĭ (1926). Zbirnyk prat︠s︡ (укр.). Izd-vo Akademii nauk Ukrainskoĭ SSR.
  13. Travaux de la station biologique du Dniepre (укр.). Ukraïnsʹkoï Akademiï nauk. 1926.
  14. Иванис, Василь; Кушніренко, Микола (1993). Симон Петлюра - президент України: suivi de Друге видання (укр.). Наукова думка.
  15. Gruševskij, Mihail Sergeevič (2005). History of Ukraine-Rus'.: The Cossack Age, 1650-1653 (англ.). Canadian Institute of Ukrainian studies press. ISBN 9781895571493.
  16. Misʹki selyshcha USRR: zbirnyk stat.-ėkonomichnykh vidomosteĭ (рос.). T︠S︡entralʹna statistichna uprava USRR. 1929.
  17. Дані перепису населення 1897 року по Чернігівській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 29 квітня 2009.
  18. Календарь Черниговской губернии на 1891 год. Чернігів. Типографія губернського правління. 1890. стор. 41(рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.