Діонісій (Ляхович)
Діоні́сій Павло́ Ляхо́вич (порт. Dionísio Paulo Lachovicz; нар. 2 липня 1946, Помбас, Бразилія) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви, апостольський візитатор для українців-католиків в Італії та Іспанії, титулярний єпископ Еґнатії, василіянин. 24 жовтня 2020 року призначений апостольським екзархом для українців-католиків візантійського обряду в Італії.
Діонісій Ляхович Dionísio Lachovicz | ||
| ||
---|---|---|
з 1 грудня 2020 | ||
Обрання: | 24 жовтня 2020 | |
Інтронізація: | 1 грудня 2020 | |
Церква: | Українська Греко-Католицька Церква | |
Попередник: | сам, як апостольський візитатор | |
| ||
19 січня 2009 — 24 жовтня 2020 | ||
Церква: | Українська Греко-Католицька Церква | |
Попередник: | єпископ Гліб Лончина | |
| ||
21 грудня 2005 — 24 жовтня 2020 | ||
Попередник: | єпископ Норберт Трелле | |
| ||
21 грудня 2005 — 19 січня 2009 | ||
Народження: | 2 липня 1946 (75 років) Помбас, Бразилія | |
Батько: | Михайло | |
Мати: | Лідія (Чайковська) | |
Прийняття священичого сану: | 8 грудня 1972 | |
Прийняття монашества: | 30 березня 1970 довічні обіти в ЧСВВ | |
Єпископська хіротонія: | 26 лютого 2006 |
Біографія
Павло Ляхович народився 2 липня 1946 року в Помбасі, провінція Ітайополіс, штат Санта-Катаріна, єпархія Святого Івана Хрестителя в Куритибі (Бразилія). Середню освіту і початкову духовну підготовку отримав у духовній семінарії Отців Василіян у Куритибі. В 1962 році вступив до Василіянського Чину. Продовжував підготовку до священства у вищих католицьких навчальних закладах Бразилії та Рима, має ліценціат з теології.
30 березня 1970 року склав вічні обіти у Василіянському Чині. 8 грудня 1972 року прийняв священниче рукоположення з рук єпископа Куритибського УГКЦ Єфрема Кривого, ЧСВВ.
В подальшому виконував різноманітну душпастирську працю, викладав філософію і теологію в навчальних закладах Отців Василіян у Бразилії.
У 1991 році приїхав в Україну для заснування Філософської семінарії Отців Василіян у Жовкві, працював викладачем філософії в Івано-Франківському Теологічно-Катехитичному Інституті (пізніше — Теологічна Академія). У 1994 році — ректор Василіянського інституту філософсько-богословських студій в Золочеві, викладач Києво-Могилянської академії та Львівської духовної семінарії Святого Духа. З 1996 до 2004 року — протоархимандрит Чину Святого Василія Великого.
Опублікував в Україні низку статей і книг релігійної тематики та два підручники для семінаристів.
21 грудня 2005 року номінований Куріальним Єпископом Верховного Архієпископа Києво-Галицького. 26 лютого 2006 року в Прудентополісі (Бразилія) у храмі святого священномученика Йосафата відбулася єпископська хіротонія. Головним святителем був Верховний Архієпископ УГКЦ Любомир Гузар, а співсвятителями — Стефан Сорока, митрополит Філадельфійський, та Єфрем Кривий, Єпарх Куритибський.
Від 2006 до 2008 року — куріальний єпископ Верховного Архиєпископа УГКЦ, керівник Патріаршої адміністрації, відповідальний за церковні громади в країнах, де немає структур УГКЦ, голова Відділу душпастирства емігрантів, голова Сенату Українського католицького університету, член синодального трибуналу і генеральний керівник управління справедливості УГКЦ.
19 січня 2009 року папа Римський Бенедикт XVI призначив єпископа Діонісія Ляховича апостольським візитатором для українців-католиків в Італії та Іспанії.
24 жовтня 2020 року Папа Франциск призначенив владику Діонісія Ляховича апостольським екзархом українців-католиків візантійського обряду в Італії[1][2].
Примітки
- Rinunce e nomine. press.vatican.va. Процитовано 24 жовтня 2020.
- Призначено Апостольського Екзарха для українців греко-католиків у Італії - Vatican News. www.vaticannews.va (укр.). 24 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.
Посилання
- Короткий життєпис на сайті catholic-hierarchy.org (англ.)
- https://web.archive.org/web/20071221050448/http://who-is-who.com.ua/bookmaket/lvov/3/28.html
- Біографія на сайті УГКЦ
- Вселенський Архиєрей Венедикт XVI призначив Апостольського Візитатора для українців греко-католиків в Італії та Іспанії (Ватиканське радіо)[недоступне посилання з липня 2019]