ЕР9
ЕР9 (Електропоїзд Ризький, 9-й тип, рос. ЭР9) — серія електропоїздів змінного струму, що випускалися з 1962 року на Ризькому вагонобудівному заводі для залізниць СРСР.
ЕР-9 | |
---|---|
Електропоїзд ЕР9П-442 на ст. Куп'янськ-Вузловий, Харківська обл. | |
Основні дані | |
Роки виробництва | 1962—2003 |
Країна виробництва | Шаблон:Latvia |
Завод | РВЗ |
Технічні дані | |
Рід струму і напруга у контактній мережі |
змінний, ~25 кВ, 50 Гц |
Ширина колії | 1520 мм |
Експлуатація | |
Країна експлуатації |
СРСР Україна Росія Литва Білорусь |
ЕР9 у Вікісховищі |
Історія створення серії
В кінці 1961 року Ризький вагонобудівний і Ризький електромашинобудівний завод и випустили двухвагонну секцію (моторний і головний вагони) серії ЕР9, які незначно відрізнялися від вагонів електропоїздів ЕР7К, фактично будучи їх різновидом. Справедливіше було б новим електровагонам привласнити серію ЕР7М (модернізована).
На початку 1962 року нова секція випробовувалася на експериментальному кільці ЦНДІ МШС, а з другої половини цього року почалося створення десятивагонних електропоїздів ЕР9. Моторні вагони будувалися Ризьким вагонобудівним заводом (RVR), причіпні (головні і проміжні) — Калінінським вагонобудівним заводом, тягові електродвигуни і ряд апаратів — Ризький електромашинобудівний завод, трансформаторне обладнання — Таллінським заводом ртутних випрямлячів, випрямні установки — Саранським заводом «Електровипрямлювач» і Таллінським заводом ртутних випрямлячів, головні повітряні вимикачі — заводом «Уралелектроаппарат», а потім Нальчинським заводом високовольтної апаратури.
Моторний вагон електропоїзда ЕР9 важить 59,2 т, причіпний — 37,0 т, головний — 39,0 т. Число місць для сидіння у вагонах відповідно 110, 108 і 68.
Див. також
Галерея
- ЕР9М-537 «Марінеско» на перегоні Цибулеве - Фундукліївка, Кіровоградської обл.
- ЕР9П-341 сполученням Знам'янка - ім. Тараса Шевченка
- ЕР9П-К-247 та ЕР9П-К-254 на станції «Таганрог II» (Росія)
- ЕР9Т на станції «Орша» (Білорусь)
- ЕР9М-381 на станції Тракай (Литва)
- ЕР9М-390-01 у Вільнюсі (Литва)