Едвард Акуфо-Аддо

Едвард Акуфо-Аддо (англ. Edward Akufo-Addo; 26 червня 1906 17 липня 1979) ганський політичний діяч, президент країни у 19701972 роках. Бувши церемоніальним главою держави, був усунутий від посади військовиками під час перевороту 13 січня 1972 року.

Едвард Акуфо-Аддо
англ. Edward Akufo-Addo
Прапор
4-й Президент Гани
31 серпня 1970  13 січня 1972 року
Попередник: Нії Амаа Олленну
Наступник: Ігнатіус Куту Ачампонг
 
Народження: 26 червня 1906(1906-06-26)
Додова, Золотий Берег
Смерть: 17 липня 1979(1979-07-17) (73 роки)
Аккра, Гана
Країна: Гана
Релігія: Пресвітеріанство
Освіта: Оксфордський університет
Партія: Об'єднаний конвент Золотого Берега
Батько: Вільям Мартін Акуфо-Бангуа
Мати: Теодора Амафі
Шлюб: Adeline Sylvia Eugeina Ama Yeboakua Akufo-Addod
Діти: Нана

Життєпис

Ранні роки

Народився 26 червня 1906 року в селищі Додова, Британський Золотий Берег у родині Вільяма Мартіна Аддо-Дангуа (англ. Williamn Martin Addo-Danquah) й Теодори Амафі (англ. Thoedora Amuafi), які належали до стародавньої королівської династії африканського королівства Акуєм Абуаква народу акан. Закінчив початкову пресвітеріанську школу, середню школу в Додові, а 1929 року — коледж Ачимоти (коледж Принца Вельського) в Аккрі[1].

Навчання у Великій Британії

1930 року Едвард Акуфо-Аддо здобув стипендію та був направлений на навчання до Великої Британії, де вступив до Коледжу святого Петра Оксфордського університету[2]. Акуфо-Аддо став одним із перших африканських студентів коледжу, заснованого 1929 року. Вивчав філософію, математику, політичні науки, 1940 року отримав право на адвокатську практику в Лондоні[3]. У подальшому був обраний почесним членом Ради Коледжу святого Петра.

1941 повернувся на батьківщину, де зайнявся адвокатською практикою, однак невдовзі був втягнутий до політичного життя колонії[2].

Боротьба за незалежність Гани

1947 року Едвард Акуфо-Аддо став одним із засновників партії Об'єднаний конвент Золотого Берега, яку невдовзі очолив Кваме Нкрума. В будинку Акуфо-Аддо «Бетті-гаус» у центрі Аккри розміщувалась штаб-квартира нової партії.

12 березня 1948 року Акуфо-Аддо було заарештовано разом із п'ятьма іншими відомими політиками за звинуваченням у політичній агітації за самоврядування[3], спонуканні до сутичок 20 лютого поблизу резиденції Кристіанборг і подальших багатоденних заворушеннях в Аккрі. Едвард Акуфо-Аддо, Кваме Нкрума, Ебенезер Ако-Аджей, Джозеф Бояке-Данкуа, Еммануель Обетсебі-Ламптей та Вільям Офорі Атта, що стали відомими як «Велика шістка» (англ. Big Six), були заслані на північ колонії.

1949 року, після звільнення, Акуфо-Аддо входив до складу Конституційної комісії Золотого Берега, а у 1949 1950 роках був членом Законодавчої ради Золотого Берега[2]. З 1949 видавав газету «The Statesman». Політичні шляхи Акуфо-Аддо з Кваме Нкрумою, який заснував свою Народну партію конвенту, з часом розійшлись.

Після здобуття Ганою незалежності 1957 року був членом різноманітних урядових комісій і комітетів, а з 1962 до 1964 був одним із суддів Верховного суду Гани[3]. Був серед трьох суддів, які визнали недоведеною провину Тавіа Адамафіо, Ако Аджея й трьох інших звинувачуваних у підготовці замаху на Кваме Нкруму 1 серпня 1962 року, після чого був відправлений у відставку[2].

Після усунення Нкруми у лютому 1966 року Акуфо-Аддо було призначено головою Політичного комітету при Раді національного визволення Гани та при голові правління Комерційного банку Гани. У вересні того ж року очолив Верховний суд Гани. Брав активну участь у розробці конституції 1969 року[3], очолював Конституційну комісію[2].

Церемоніальний президент Гани

У серпні 1970 року спеціальна колегія виборців обрала голову Верховного суду Едварда Акуфо-Аддо першим президентом «Другої республіки». 31 серпня 1970 року він залишив пост голови Верховного суду та вступив на посаду президента[4].

Реальна влада в країні належала прем'єр-мінітру Кофі Бусіа, роль Акуфо-Аддо була суто церемоніальною. Він виконував формальні функції глави держави, не беручи участі у політичному житті країни та не виїжджаючи з візитами за її межі. 13 січня 1972 військовики скинули режим Другої республіки й Едварда Акуфо-Аддо було усунуто від посади[5].

Після цього 65-річний політик почав жити приватним життям у власному будинку в центрі Аккри.

Помер 17 липня 1979 року в Аккрі від серцевої недостатності.

Родина

Був одружений з Аделіною Єбоаквою Офорі-Атта, дочкою Нани Офорі-Атти I, правителя (окуєнхене) королівства Окуєм Обуаква на сході Гани.

Їхній старший син Нана Аддо Данква став одним із провідних політиків сучасної Гани, у 20032007 роках займав пост міністра закордонних справ Гани та здобув друге місце за кількістю голосів на президентських виборах 2008 року.

Примітки

  1. EDWARD AKUFFO ADDO (англ.). Official Website For The 50th Independence Anniversary Celebration Of Ghana. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 17 червня 2014.
  2. Edward Akufo-Addo (англ.). Ex President: 1969 - 1972. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 17 червня 2014.
  3. Щорічник ВРЕ. 1971 / М. Советская энциклопедия, 1971 — С. С.577.-578.
  4. Щорічник ВРЕ. 1971 / М. Советская энциклопедия, 1971 — С.248.
  5. Щорічник ВРЕ. 1972 / М. Советская энциклопедия, 1972 — С.241.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.