Едвін Остін Еббі

Едвін Остін Еббі (англ. Edwin Austin Abbey, 1 квітня 1852 — 1 серпня 1911) — американський художник, живописець і ілюстратор. Працював на початку так званого «золотого віку» ілюстрації, відомий своїми малюнками і картинами на шекспірівську і вікторіанську тематику, а також як офіційний художник коронації Едуарда VII[3][4][5]. Найвідомішою роботою є фреска «Пошуки Святого Грааля» у Бостонській публічній бібліотеці.

Едвін Остін Еббі
Edwin Austin Abbey
Едвін Остін Еббі, бл. 1870 року
Народження 1 червня 1852(1852-06-01)
Філадельфія, США
Смерть 1 серпня 1911(1911-08-01) (59 років)
  Лондон, Велика Британія
Національність американець
Країна  США
Жанр живопис
Навчання Пенсильванська академія мистецтв
Діяльність художник, ілюстратор, архітектор
Напрямок живопис
Вчитель Christian Schusseled[1]
Працівник Harper & Rowd[1][2]
Член Американська академія мистецтв та літератури, Королівська академія мистецтв[2] і Royal Watercolour Societyd[2]
Нагороди
 Едвін Остін Еббі у Вікісховищі

Біографія

Едвін Остін Еббі народився у Філадельфії, штат Пенсильванія, у 1852 році. Вивчав мистецтво у Пенсильванській академії мистецтв[6]. Рано почав працювати ілюстратором, створюючи численні ілюстрації і скетчі для таких журналів як Harper's Weekly (1871–1874) і Scribner's Magazine. У 1871 році переїхав до Нью-Йорку. Створив ілюстрації для декількох книг, що стали бестселерами, зокрема, для «Різдвяних історій» Чарлза Діккенса (1875), Вибраного з поезії Роберта Герріка (1882), «Ночі помилок» Олівера Голдсміта (1887), а також проілюстрував чотиритомне зібрання «Комедії Шекспіра» для видавництва Harper & Brothers у 1896 році. Його ілюстрації несли в собі значний вплив французької і німецької графіки[7].

Портрет Едвіна Остіна Еббі пензля Джона Сінгера Сарджента, малюнок до 1889 р., Художня галерея університету Єль, США

На прохання своїх замовників у 1878 році він вирушив до Англії, щоб зібрати матеріал про Роберта Герріка[3], а у 1883 році переїхав туди остаточно[8]. У 1883 році він був обраний до Королівського інституту акварелістів[3], а 1898 року став повноправним членом Королівської академії мистецтв. У 1902 році Еббі отримав замовлення зобразити коронацію Едуарда VII, його твір став офіційною картиною події і з того часу перебуває у Букінгемському палаці. Еббі був посвячений у лицарі[8], хоча говорили, що у 1907 році він відмовився від цього титулу. Підтримуючи стосунки з іншим американськими художниками, що емігрували, Еббі проводив літо у селищі Бродвей, графство Вустершир, де малював і відпочивав разом з Джоном Сінгером Сарджентом у будинку Френсіса Девіда Міллета.

У 1890-ті він завершив фрески для Бостонської публічної бібліотеки, над якими працював у своїй лондонській студії протягом одинадцяти років. Фриз з цієї серії отримав назву «Пошуки Святого Грааля» і став однією з найбільш відомих робіт художника. У 1908–1909 роках він виконав багато фресок та інших творів для нового Капітолію штату Пенсильванія у Гаррісберзі. Серед робіт для цієї будівлі — алегоричні медальйони, що представляють Науку, Мистецтво, Правосуддя і Релігію, великий мозаїчний люнет під куполом капітолія, а також чимало творів для зали засідань. У 1911 році Еббі захворів на рак і, не закінчивши замовлення для Капітолію, того ж року помер. Фреску «Проголошення Декларації незалежності» для зали засідань завершили художник Джон Сінгер Сарджент і асистент Еббі Ернст Борд. Роботи Еббі були встановлені у ротонді і залі засідань Капітолію, а дві кімнати, що залишилися, за власним проектом оформила Віолета Оклей.

Еббі залишався плідним ілюстратором і після переїзду до Англії. Його уважність до деталей, зокрема, історична точність, мала вплив на декілька наступних поколінь ілюстраторів[7].

Галерея
  • «Сцена п'єси Гамлет» (1897)
  • «Енн Гатчинсон на судовому процесі» (1901)
  • «Дух світла», ротонда Капітолію штату Пенсильванія, Гаррісберг
  • Алегоричний медальйон «Наука», Капітолій штату Пенсильванія, Гаррісберг

Примітки
  1. Oxford Art Online — [Oxford, England]: OUP, 2002.
  2. The Biographical Dictionary of America / R. Johnson — Boston: 1906. — Vol. 1.
  3. «Abbey, Edwin Austin». Encyclopedia Britannica. I: A–Ak – Bayes (15th вид.). Chicago, IL: Encyclopedia Britannica, Inc.. 2010. pp. 12. ISBN 978-1-59339-837-8. https://archive.org/details/newencyclopaedia2009ency/page/12.
  4. Chambers Biographical Dictionary, ISBN 0-550-18022-2, page 2
  5. Saint-Guadens, Homer (May 1908). Edwin Austin Abbey: The Career Of A Great American Artist. The World's Work: A History of Our Time XVI: 10191–10124. Процитовано 10 липня 2009.
  6. Leonard, John William; Marquis, Albert Nelson, ред. (1908). Who's who in America 5. Chicago: Marquis Who's Who, Incorporated. с. 2.
  7. Souter, Nick and Tessa (2012). The Illustration Handbook: A guide to the world's greatest illustrators. Oceana. с. 16. ISBN 978-1-84573-473-2.
  8. Swenson, Eleanor B. (1997). «Edwin Austin Abbey». У Johnston, Bernard. Collier's Encyclopedia. I A to Ameland (First вид.). New York, NY: P.F. Collier. pp. 8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.