Едвін Фішер

Едвін Фішер (нім. Edwin Fischer; 6 жовтня 1886, Базель — 24 січня 1960, Цюріх) — швейцарський піаніст і диригент класичного репертуару, викладач фортеп'янної гри. Широко шанується як один з найвидатніших піаністів XX-го сторіччя, особливо по сфері виконання німецької музики, традиційно представленої іменами Баха, Моцарта, Бетовена і Шуберта.

Едвін Фішер
нім. Edwin Fischer
Основна інформація
Дата народження 6 жовтня 1886(1886-10-06)[1][2][…]
Місце народження Базель, Швейцарія[1]
Дата смерті 24 січня 1960(1960-01-24)[1][2][…] (73 роки)
Місце смерті Цюрих[1]
Поховання Friedhof Friedentald
Громадянство Швейцарія
Професії піаніст, диригент, музичний педагог
Освіта Консерваторія Штерна
Вчителі Martin Kraused[3]
Відомі учні Альфред Брендель[4]
Нагороди

honorary doctor of the University of Baseld

 Файли у Вікісховищі

Біографія

Едвін Фішер народився в Базелі і навчався музиці спочатку на батьківщині, а пізніше в Берлінській консерваторії Штерна у Мартіна Краузе. Слава видатного піаніста прийшла до нього відразу після Першої світової війни. У 1926 році він став диригентом Любекської музичної філармонії, а пізніше почав диригувати в Мюнхені. У 1932 році він сформував власний камерний оркестр і став одним з піонерів автентичного виконання барокової музики. І хоча, з точки зору сучасних вимог, його методи навряд чи можна визнати історично точними, важливий був сам задум подібного роду, з клавікордом і т. д. (в першу чергу це стосувалося музики Баха і Моцарта).

1932 року він повернувся в Берлін. Після від'їзду з нацистської Німеччини великого Артура Шнабеля змінив його на посту викладача у Вищій школі музики. У 1942 році виїхав до Швейцарії, призупинивши свою діяльність в очікуванні розв'язки Другої світової війни. Після війни відновив виступи, поряд з цим давав майстер-класи в Люцерні, які відвідували багато згодом прославлених піаністів: Альфред Брендель, Пауль Бадура-Скода, Даніель Баренбойм та ін.

Виступав також як камерний музикант. Високу оцінку отримало фортеп'янне тріо, яке він сформував з віолончелістом Енріко Майнарді і скрипалем Георгом Куленкампфом (коли той помер, його замінив Вольфґанґ Шнайдерхан).

Опублікував безліч підручників і посібників, у тому числі про фортеп'янні сонати Бетовена. Залишив безліч записів, серед яких — перший повний запис «Добре темперованого клавіру» Й. С. Баха, зроблений в 1933—1936 рр. для EMI.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118691147 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. https://web.archive.org/web/20210106164458/https://www.lib.umd.edu/ipam/great-pianistic-traditions/franz-liszt-and-his-pupils/liszt-school
  4. Grove Music Online — ISBN 978-1-56159-263-0

Література
  • Gavoty B. Edwin Fischer. Geneva, 1954.
  • Smithson R. The recordings of Edwin Fischer. London, 1990..
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.