Едгар Чедвік

Юнаком грав у рідному місті за команди «Блекберн Олімпік» і «Блекберн Роверз».

Влітку 1888 року став гравцем «Евертона», у складі якого того ж року став учасником першого сезону Футбольної ліги. Допоміг команді у третьому розіграші турніру (1890/91) здобути свій перший титул чемпіонів Англії. У складі «Евертона» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,36 голу за гру першості. Загалом за одинадцять сезоні взяв участь у 270 іграх.

1899 року перейшов до «Бернлі», згодом також грав за «Саутгемптон», «Ліверпуль» та «Блекпул».

Завершив ігрову кар'єру у клубі «Глоссоп Норт Енд», за команду якого виступав протягом 1905—1906 років.

1891 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 7 матчів (усі в рамках Домашніх чемпіонатів Сполученого Королівства), забивши 3 голи.

Невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1908 року, очолив збірну Нідерландів, з якою того ж року здобув бронзові медалі на Олімпійських іграх в Лондоні. За чотири роки, на Олімпіаді 1912 у Стокгольмі, нідерландці під керівництвом Чедвіка знову стали бронзовими призерами.

1913 року залишив збірну, однак залишився у Нідерландах, де працював на клубному рівні з «Вітессом» і «Спартою» (Роттердам). З роттердамською командою виграв чемпіонат країни 1914/15.

Після Першої світової війни повернувся до рідного Блекберна, де працював у власній пекарні. Помер 14 лютого 1942 року на 73-му році життя.