Едмон де Ротшильд

Барон Едмо́н де Ро́тшильд (англ. Edmond Benjamin James de Rothschild, Едмонд Біньямін Джеймс де Ротшильд; *19 серпня 1845, Париж — †2 листопада 1934, Париж) — французький філантроп, організатор і покровитель єврейського переселенського руху на Святій Землі (Палестина) наприкінці XIX — початку XX століть.

Едмон де Ротшильд
фр. Edmond de Rothschild
Народився 19 серпня 1845(1845-08-19)[1][2][…]
Булонь-Біянкур
Помер 2 листопада 1934(1934-11-02)[1][2][…] (89 років)
Булонь-Біянкур
Поховання Рамат Ханадівd[3]
Країна  Ізраїль
Національність євреї
Діяльність колекціонер мистецтва, філантроп, банкір, меценат
Знання мов французька[1]
Членство Société de l’histoire de Franced, Академія красних мистецтв Франції, Société des anciens textes françaisd, Q2946438? і Friends of the Natural History Museum Parisd
Титул барон
Посада президент
Конфесія юдаїзм
Рід Ротшильди
Батько Джеймс Маєр Ротшильдd[4]
Мати Бетті Ротшильдd[4]
Брати, сестри Шарлотта Ротшильдd[4], Густав Самуель Ротшильдd[4], Альфонс Ротшильд і Саломон Ротшильдd[4]
У шлюбі з Аделаїда Ротшильдd[4]
Діти Моріс Ротшильдd, Джеймс Арман Ротшильдd[4] і Miriam Caroline Alexandrine de Rothschildd[5]
Нагороди

Едмон де Ротшильд є молодшим сином Джеймса Якоба Мейєра Ротшильда, засновника французької гілки Ротшильдів, династії єврейських філантропів.

Філантропська діяльність у Палестині

У 1882 почав викуповувати земельні ділянки в Палестині, разом тим всілякими засобами заохочуючи й підтримуючи, в першу чергу, фінансово, переселенський рух євреїв до Святої Землі. В тому числі він посприяв у 1880-ті переїзду до Палестини багатьох євреїв з території Російської імперії, що побоювалися погромів.

У 1889 передав 25 000 гектарів землі, а також всі управлінські функції, пов'язані з розвитком старих і створенням нових поселень, у відання Єврейського колонізаційного товариства. Фінансові засоби Ротшильда до кінця його життя лишались головним джерелом фінансування поселенської діяльності — так, він відразу передав Єврейському колонізаційному товариству чек на 15 млн франків золотом.

У 1924 Єврейське колонізаційне товариство володіло в Палестині понад 500 км² землі. Загальні кошти, які витратив Ротшильд на всі ці заходи, оцінюються в понад 50 млн. доларів. Ротшильд здійснював пряме керівництво цією діяльністю як президент спеціально створеної при Єврейському колонізаційному товаристві Палестинської ради.

Започаткування співпраці Єврейського колонізаційного товариства з сіоністськими організаціями припадає аж на 1913, тобто перед самим початком Першої світової війни. Тоді ж Ротшильд уперше зустрівся з лідером сіоністського рузу Хаїмом Вейцманом, підтримавши його план заснування в Єрусалимі Єврейського університету.

У 1887-1925 здійснив п'ять поїздок до Палестини. Своє четверте за ліком відвідання восени 1914 здійснював уже як «відомий любитель Сіону» (ховев Ціон). На зустрічі з Х. Вейцманом, що відбулася в грудні 1914 вын висловив рішучу підтримку ідеї створення у Країні Ізраїля незалежної єврейської держави.

Про свій внесок у розвиток майбутньої Держави Ізраїль барон Ротшильд висловився в такий спосіб:

«Без мене сіоністи мало б чого досягли, але й без сіоністів загинула б моя власна справа».

Згідно з заповітом Ротшильда, його рештки та рештки його дружини Аделаїди в 1954 перевезено вже до незалежного Ізраїлю і поховано в усипальниці в парку Рамат-ха-Надів у Зіхрон-Яакові, де в 1882 закладено одне з перших репатріантських поселень.

Вшанування

На честь барона Ротшильда в Ізраїлі названо:

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. RKDartists
  3. http://www.ramat-hanadiv.org.il/en/content/generalpage/baron-edmond-de-rothschild-1845-1934
  4. Kindred Britain
  5. Lundy D. R. The Peerage

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.