Меценатство

Меценатство — добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб у матеріальній, фінансовій та іншій підтримці набувачів благодійної допомоги. Назва походить від прізвища римлянина Мецената (Мекенат), який був покровителем мистецтв за імператора Августа і другом Горація та інших поетів.

Меценатство розповсюджується на фінансову підтримку закладів культури і освіти, заснування нових театрів, галерей мистецтва, нових навчальних закладів, підтримку мистецької діяльності акторів, поетів, художників тощо.

Українське законодавство визначає меценатську діяльність як благодійну діяльність у сферах освіти, культури та мистецтва, охорони культурної спадщини, науки і наукових досліджень.[1]

Приклади меценатства

Зазвичай меценатство не передбачає підкорення митця особі мецената, прикладом якого є спонсорство Надії Філаретівни фон Мекк відносно композитора Чайковського Петра Ілліча (1840—1893). Меценат Всеволожський клопотав у царя Олександра ІІІ і Петро Чайковський отримав 3000 карбованців на рік. Надія фон Мекк надала композитору 6000 на рік, що дало можливість залишити викладацьку діяльність і зосередитися на творчості. Композитор отримав право оселитися в садибі фон Мекк Браїлов для праці без перешкод. Так Браїлов став одним з місць, тісно пов'язаних з творчістю композитора в Україні.

Окрім композитора, Надія фон Мекк надавала меценатську підтримку скрипалю Котек.

Російське Імператорське товариство заохочення мистецтв було засновано групою меценатів (І. А. Гагарін, П. А. Кікін, О. І. Дмитрієв-Мамонов та ін.) з метою сприяти розвитку образотворчих мистецтв, поширенню художніх знань, освіті художників і скульпторів і т. п. З моменту заснування товариство знаходилося під заступництвом імператора.

Складнішим було ставлення до митців відомого мецената 18 століття Миколи Василія Потоцького (1712—1782), особи ексцентричної і хвацької. Але меценатська діяльність останнього надала можливість плідно працювати архітектору Бернарду Меретину(одному з найкращих в добу рококо в Україні) і утаємниченому генію, скульптору на ім'я Пінзель .

На теренах України право на подяку й пошану має і благодійник, митрополит Петро Могила. Завдяки меценату для відновлення храму Софії в Києві було запрошено італійського архітектора на ім'я Октавіан Манчіні. Художні роботи відновлювали українські художники брати Зінов'єви, Тимош, Степан та Іван. Великі кошти віддав Петро Могила і на підтримку Київської братської школи, що отримає статус університету.

Петро Могила також фундував і підтримував колегіуми в містах Вінниця, Кременець, Ясси.

Див. також

Примітки

Література

  • Ковалинский В. В. Меценаты Киева. — К.: Северин-пресс, Кобза, 1995. — 365, [3] с.: ил. — (Б-ка музею історії м. Києва).
  • Ковалинский В. В. Меценаты Киева. — 2-е изд., испр. и доп. — К.: Кий, 1998. — 523 с.
  • Дмитрієнко М.,  Ясь О. Благодійність як атрибут громадянського суспільства: історія і сучасність // Розбудова держави. — 1994. –  № 6. — C. 37–44. https://www.academia.edu/21621690

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.