Едмунд Тарбелл

Едмунд Тарбелл (англ. Edmund Charles Tarbell; 26 квітня 1862, Ґротон — 1 серпня 1938, Нью-Касл) — американський художник-імпресіоніст[6] і педагог. Був одним з Десяти американських художників, провідний художник Бостонської школи живопису.

Едмунд Тарбелл
англ. Edmund Charles Tarbell

Народження 26 квітня 1862(1862-04-26)[1][2][…]
Ґротон, Міддлсекс, Массачусетс, США[3]
Смерть 1 серпня 1938(1938-08-01)[1][4] (76 років)
  Нью-Касл, Рокінггем, Нью-Гемпшир, США[3]
Національність білі громадяни США[5]
Країна  США
Жанр портрет[5]
Навчання Академія Жуліана
Діяльність художник, ілюстратор
Напрямок імпресіонізм
Відомі учні Helena Sturtevantd і William Jurian Kaulad
Член Американська академія мистецтв і наук, Десять американських художників і Американська академія мистецтв та літератури
Твори Preparing for the Matineed
Нагороди

Член Американської академії мистецтв і наук

Hallgarten Prized

 Едмунд Тарбелл у Вікісховищі

Біографія

Народився 26 квітня 1862 року в місті Ґротон, штат Массачусетс, в сім'ї Edmund Whitney Tarbell і Mary Sophia Fernald Hartford.[7] Після смерті чоловіка під час Громадянської війни в США, вона вийшла заміж за Девіда Гартфорда (англ. David Frank Hartford) і переїхала в Мілвокі. Едмунд і його сестра Неллі Софія виховувалися у їх бабусі й дідуся по батьківській лінії в Ґротоні.

Перші уроки живопису Едмунд Тарбелл брав у George H. Bartlett в школі Massachusetts College of Art and Design. У 1877—1880 роках він працював в Бостоні в компанії Forbes Lithographic Company. У 1879 році вступив в школу Музею витончених мистецтв в Бостоні, де навчався у Еміля Грундмана. Навчався разом з Робертом Рідом і Френком Бенсоном, майбутніми колегами по об'єднанню Десять американських художників.

Свою освіту продовжив у Франції, вступивши в 1883 році до паризької Академії Жуліана, щоб вчитися у Гюстава Буланже і Жюля Лефевра. У 1884 році з метою навчання Тарбелл здійснив Гранд-тур Італією, а на наступний рік знову відвідав Італію, а також Бельгію, Німеччину і Бретань. У США Тарбелл повернувся в 1886 році, заробляючи на життя як ілюстратор, портретист і приватний викладач живопису.

У 1889 році він отримав посаду свого колишнього наставника — Отто Грундмана, в школі Музею витончених мистецтв. Тарбелл користувався повагою своїх учнів, серед яких були — Margaret Fitzhugh Browne, Francis Luis Mora, Ліліан Хейл. Вплив художника в школі був настільки великий, що його послідовники отримали назву «Тарбеллісти».

У 1914 році в Бостоні була створена Гільдія художників Бостона (англ. The Guild of Boston Artists), серед засновників якої був Тарбелл. Він став її першим президентом, перебуваючи на цій посаді по 1924 рік. Одночасно в 1918 році він став директором художньої школи при Галереї Коркоран і займав цю посаду до 1926 року.

Помер 1 серпня 1938 року в містечку Нью-Касл, штат Нью-Гемпшир. Похований на кладовищі Cedar Grove Cemetery міста Дорчестер, округ Саффолк, штат Массачусетс.[8]

Сім'я

Був одружений на Emeline Arnold Souther Tarbell (1865—1947), у них народилися діти:

  • Josephine Tarbell Ferrell (1890—1966);
  • Mercie Tarbell Clay (1895—1961);
  • Mary Tarbell Schaffer (1897—1991);
  • Edmund Arnold Tarbell (1898—1954).

Праці

Праці Тарбелла знаходяться в багатьох музеях США, включаючи Бостонський музей образотворчих мистецтв, Метрополітен-музей, Національну галерею мистецтв, Смітсонівський музей американського мистецтва, Галерея мистецтв Коркоран, Національну академію дизайну, Вустерський музей мистецтв, а також в інших колекціях.

  • Деякі праці

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Edmund Charles Tarbell
  3. https://doi.org/10.1093/gao/9781884446054.article.T083370
  4. Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 1998. — ISBN 978-1-884446-05-4
  5. https://www.nga.gov/collection/artist-info.1922.html
  6. Величайшие художники мира XVIII–XXI вв. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 серпня 2015.
  7. Mary Sophia Fernald Hartford(англ.)
  8. Edmund C. Tarbell(англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.