Едуард Вінтер

Едуард Вінтер (нім. Eduard Winter; 16 вересня 1896, Гроттау, Північна Богемія, Австро-Угорщина (нині Градек-над-Нисою Ліберецького краю Чеської Республіки) 3 березня 1982, Берлін НДР) — німецький історик-славіст. Дійсний член АН НДР (1948).

Едуард Вінтер
нім. Eduard Winter
Народився 16 вересня 1896(1896-09-16)[1][2][…] або 18 вересня 1896(1896-09-18)[3]
Австро-Угорщина або Hrádek nad Nisoud, округ Ліберець, Чехія[4][3]
Помер 3 березня 1982(1982-03-03)[1][2][…] (85 років)
Берлін, НДР
Країна  Австрія
Діяльність богослов, історик Східної Європи, педагог, письменник, викладач університету, історик, педагог
Alma mater Інсбруцький університет, філософський факультет Німецького університету в Празіd[4] і Faculty of Theology, German University in Pragued[4]
Науковий ступінь доктор філософії
Знання мов німецька[2]
Заклад Гумбольдтський університет Берліна і Університет Мартіна Лютера
Членство Академія наук НДР, Міжнародна академія історії наукиd, СС і Q1718130?
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Конфесія Католицька церква
Нагороди

Біографія

Народився в м. Гроттау (нині Градец, Чехія) у сім'ї чоботаря.

Відвідував гімназію в Богемскої Ліпі, там же у 1915 р. отримав атестат. У роки Першої світової війни служив в австро-угорської армії.

Вищу освіту отримав в Інсбрукському університеті та Німецькому університеті Фердінанда в Празі (Чехія).

1934–45 — професор кафедри церковної історії та доцент кафедри історії філософії Німецького університету; керівник докторської дисертації I.Лисяка-Рудницького про політичні погляди М.Драгоманова. З 1939 член нацистської партії і СС, керівник Інституту духовної історії Східної Європи в складі Фонду Гейдриха в Празі, служив в СД.

1945 — співзасновник Iнституту науки і мистецтва у Відні, 1946–51 — професор кафедри східно-європейської історії в університеті Мартіна Лютера в Галле, 1948– 51 — ректор цього університету; 1951– 64 — професор кафедри східно-європейської історії університету Гумбольдта в Східному Берліні. Директор Iнституту історії народів СРСР АН НДР, очолював також відділ історії в Iнституті славістики АН НДР і робочу групу з історії слов'янських народів.

Брав участь у роботі багатьох міжнародних конгресів і конференцій, зокрема Слов'янського історичного конгресу (Зальцбург, Австрія, 1963), у відзначенні ювілею І.Франка в Україні (1964), в роботі Міжнародного форуму діячів культури в Києві. Iніціатор проведення в Берліні (1964) Міжнародного шевченківського симпозіуму, на якому виступив із доповіддю. На основі матеріалів з архівів Австрії, НДР, ФРН і СРСР досліджував з позицій марксизму-ленінізму історію релігії та культури народів Східної Європи, в тому числі України й Росії. В співавторстві з П.Кірхнером підготував до друку німецькомовні твори I.Франка (1963), разом з Г.Ярошем — збірник досліджень радянських і німецьких учених «Революціонер-демократ Тарас Шевченко. 1814—1861» («Der revolutionare Demokrat Taras Ševčenko. 1814—1861», Берлін, 1976).

Лауреат Національної премії НДР (1956).

Помер у м. Берлін.

Твори з української тематики

  • Після подорожі по Закарпатській Україні в липні–серпні 1925 видав працю «Німці в Словаччині та на Підкарпатській Русі» / Die Deutschen in der Slowakei und in Karpathorussland. Münster: Aschendorff, 1926.
  • Die jungen deutschen Sprachinseln in Galizien. Münster: Aschendorff, 1930.
  • Nationale und religiöse Kämpfe in Galizien in der 2. Hälfte des 18. Jahrhunderts // Historisches Jahrbuch d. Goerres-Gesellschaft. H. 1/2 (1939). S. 27-34.
  • Die Kämpfe der Ukrainer Oberungarns um eine nationale Hierarchie im theresianischen Zeitalter // Kyrios. Bd. 4, H. 2 (1939/40). S. 129-142.
  • Byzanz und Rom im Kampf um die Ukraine. Prag, 1942 (український переклад: Візантія та Рим у боротьбі за Україну 955-1939. Прага: Юрій Тищенко, 1944 , link).
  • Beiträge zur Geschichte und Kultur der Ukraine: ausgewählte deutsche Schriften des revolutionären Demokraten 1882-1915. Berlin (Ost): Akademie-Verlag, 1963.
  • Der revolutionäre Demokrat Taras Ševčenko 1814-1861: Beiträge zum Wirken des ukrainischen Dichters und Denkers sowie zur Rezeption seines Werkes im deutschen und im westslawischen Sprachgebiet. Berlin (Ost): Akademie-Verlag, 1976.

Примітки

Джерела та література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.