Фрідріх I (герцог Ангальтський)

Леопольд Фрідріх народився 29 квітня 1831 року в Дессау. Він був третьою дитиною та єдиним сином в родині правлячого герцога Ангальт-Дессау Леопольда IV та його дружини Фредеріки Вільгельміни Прусської. Мав старшу сестру Агнесу та молодшу — Марію Анну. Ще одна сестра померла в ранньому віці до його народження.

Освітою спадкоємного принца займався богослов Карл Луппе, випускник університету Галле. Згодом Фрідріх навчався у Боннському та Женевському університетах.

У 1851 році він долучився до прусської армії у чині першого лейтенанту 1-го гвардійського полку піхоти, росквартированого в Потсдамі. Повернувся на батьківщину за два роки.

Антуанетта Саксен-Альтенбурзька

У травні 1853 року герцогство Ангальт-Дессау було реформоване у герцогство Ангальт-Дессау-Кьотен. Наступного року принц одружився із 16-річною принцесою Саксен-Альтенбургу Антуанеттою, кузиною правлячого герцога Саксен-Альтенбургу Ернста I, яка залишилась сиротою. Шлюб був династично спланованим. Вінчання пройшло 22 квітня 1854 у Альтенбурзі. З приводу весілля була випущена пам'ятна медаль. У подружжя народилося шестеро дітей:

• Леопольд (1855—1888) — спадкоємець престолу Ангальта, був одружений з Єлизаветою Гессен-Кассельською, мав єдину доньку, помер за життя батька;
• Фрідріх (1856—1918) — герцог Ангальта у 1904—1918, був одружений з Марією Баденською, дітей не мав;
• Єлизавета (1857—1933) — дружина великого герцога Мекленбург-Стреліцького Адольфа Фрідріха V, мала двох синів та двох доньок;
• Едуард (1861—1918) — герцог Ангальта у 1918, був одружений із Луїзою Саксен-Альтенбурзькою, мав шістьох дітей;
• Аріберт (1864—1933) — регент Ангальта у 1918, був одружений із Марією Луїзою Шлезвіг-Гольштейнською, дітей не мав;
• Александра (1868—1958) — дружина Зіццо Шварцбурзького, мала трьох дітей.

У 1863 році всі ангальтські князівства були об'єднані у герцогство Ангальт, під володарюванням батька Фрідріха, який став йменуватися Леопольдом I. Сам принц у 1864 році брав участь у Другій війні за Шлезвіг у складі прусської армії. У 1867 році отримав звання генерал-лейтенанту À la suite. Невдовзі був учасником франко-прусської війни, брав участь в облозі Туля, битва при Бомоні та Седані. Був присутній під час проголошення Німецької імперії у Версалі. За кілька місяців після цього його батько помер, і Фрідріх став правителем герцогства Ангальт.

У серпні 1876 року кайзер Вільгельм I призначив герцога, який до того часу вже отримав чин генерала від інфантерії, командиром Ангальтського піхотного полку № 93.

Правління Фрідріха тривало більше 30 років. Раптово помер після інсульту в замку Белленштедта 24 січня 1904, передавши трон синові. Був похований в мавзолеї Дессау,[1] а у 1958 році — перепохований на цвинтарі Цибік.[2]

• Великий хрест ордену Вендської корони;
• Великий хрест ордену Леопольда I (Бельгія);
• Орден Слона (Данія);
• Орден Чорного орла (Королівство Пруссія);
• Орден Червоного орла (Королівство Пруссія);
• Залізний Хрест 2-го класу (Королівство Пруссія).

• Ангальт-Дессау (англ.)
• Профіль на Geni.com (англ.)
• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Фрідріха Ангальтського (англ.)