Едуард Саксен-Альтенбурзький

Едуард народився 3 липня 1804 року у Гільдбурггаузені. Він був дванадцятою дитиною та сьомим сином в родині герцога Саксен-Гільдбурггаузена Фрідріха та його дружини Шарлотти Георгіни. Одним із хрещених батьків новонародженого став Едуард Кентський, принц Великої Британії. Хлопчик мав старших братів Йозефа, Георга та Фрідріха й сестер Шарлотту, Терезу та Луїзу. Інші діти пішли з життя до його народження. Матір померла, коли Едуарду було 13.

Едуард вступив на військову службу до баварської армії капітаном 6-го полку кінноти «Принц Альбрехт Прусський» під проводом герцога Лейхтенберзького. Базувалася військова частина у Мюнхені. Його сестра Тереза від 1825 року була королевою-консортом Баварії. З нею у принца склалися близькі відносини, він підтримував її протягом всього життя. Товаришував і з її чоловіком Людвігом I, з яким також активно листувався.

У 1826 році батько Едуарда став герцогом Саксен-Альтенбургу.

У 1832 році принц відбув до Греції на чолі військового ескорту Отто Віттельсбаха, сина Терези, якого там обрали королем. Після переносу столиці з Нафпліона до Афін, Отто призначив Едуарда військовим губернатором Нафпліона.

Невдовзі після повернення до Баварії, Едуард одружився із принцесою Амалією Гогенцоллерн-Зігмарінген. Весілля відбулося 25 липня 1835 у Зігмарінгені. Нареченому виповнився 31 рік, нареченій було 20. Шлюб виявився щасливим. У подружжя народилося четверо дітейː

• Тереза (1836—1914) — дружина принца Швеції та Норвегії Августа, дітей не мала;
• Антуанетта (1838—1908) — герцога Ангальтського Фрідріха I, мала шестеро дітей;
• Людвіг (1839—1844) — прожив 4 роки;
• Йоганн (1841—1844) — прожив 3 роки.

1 січня 1837 Едуард став командиром полку «Принц Альбрехт Прусський» і займав цю посаду до 4 лютого 1840. Взимку 1841-го після останніх пологів померла його дружина. Принц, переживаючи втрату, був дуже засмученим. Навесні того ж року він став командиром 1-ї Кавалерійської бригади.

Луїза Ройсс цу Ґряйц

8 березня 1842 Едуард узяв другий шлюб із 19-річною принцесою Луїзою Кароліною Ройсс цу Ґряйц, племінницею князя Генріха XX. Весілля пройшло у Гряйці. У подружжя народилося двоє дітейː

• Альберт (1843—1902) — прусський генерал кінноти, був одруженим із принцесою Марією Прусською, від якої мав двох доньок, а після її смерті — з Оленою Мекленбург-Стреліцькою;
• Марія Гаспаріна (1845—1930) — дружина князя Шварцбурга-Зондерсгаузена Карла Гюнтера, дітей не мала.

У 1843 Едуард очолив Мюнхенську асоціацію проти жорстокого поводження з тваринами. У лютому 1844 року обидва його сини від першого шлюбу померли від віспи.

Після початку Першої війни за Шлезвіг принц Саксен-Альтенбурзький, який вже мав звання генерал-лейтенанта, отримав під своє командування полк кінноти, якому було надано його ім'я. Від 26 квітня 1848 року загін носив назву 1-й полк кінноти «Принц Едуард Саксен-Альтенбурзький». 18 листопада 1848 Едуарда було призначено командуючим кавалерійської дивізії 1-го Армійського корпусу. Цю посаду він обіймав до 30 вересня 1851.

Принц раптово помер від серцевого нападу у Мюнхені 16 травня 1852 у віці 47 років. Його поховали у князівській усипальниці на цвинтарі Альтенбургу.[2]

• Орден Святого Губерта (Королівство Баварія).

• Heinrich Ferdinand Schoeppl: Die Herzoge von Sachsen-Altenburg. Bozen 1917, Neudruck Altenburg 1992, стор. 190–191.
• Walter Schärl: Die Zusammensetzung der bayerischen Beamtenschaft von 1806 bis 1918. Münchner historische Studien. Abteilung Bayerische Geschichte, Band 1). Lassleben, Kallmünz 1955.
• Bernhard Friedrich Voigt: Neuer Nekrolog der Deutschen. Jahrgang 30, 1852, Voigt, Ilmenau. 1854.

• Саксен-Альтенбурги (англ.)
• Профіль на Geni.com (англ.)
• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Едуарда Саксен-Альтенбурзького (англ.)