Фредеріка Мекленбург-Стреліцька

Народилась 3 березня 1778 у Старому палаці Ганноверу. Була сьомою дитиною та четвертою донькою в родині принца Карла Мекленбург-Стреліцького та його першої дружини Фредеріки Гессен-Дармштадтської. Мала старших сестер Шарлотту, Терезу та Луїзу. Інші діти померли в ранньому віці до її народження. Згодом у сім'ї з'явилося ще троє дітей, з яких вижив лише син Георг. Мешкало сімейство у Ганновері, де голова родини обіймав посаду генерал-губернатора та фактично мав повноваження суверенного правителя.

Матір померла молодою, коли Фредеріці було 4 роки. Батько другим шлюбом одружився з її меншою сестрою, Шарлоттою Гессен-Дармштадтською, яка народила йому сина Карла і також померла. Принц після цього пішов з ганноверської служби та кілька років подорожував перед тим, як оселитися у Дармштадті. Діти в цей час виховувалися у бабусі з материнського боку, Марії Луїзи Альбертіни Лейнінген-Дагсбург-Фалькенбурзької, яка була удовою та мешкала в Дармштадті. Їхньою гувернанткою була швейцарка Саломе де Жельє.

У 1792 році сімейство втекло від наступу французької армії до Гільдбурггаузена, де перебувало до березня 1793. На зворотньому шляху до Дармштадта вони завітали до Франкфурта, де відбулася перша зустріч Фредеріки з її майбутнім чоловіком Людвігом. У театрі вони із сестрою Луїзою так сподобалися королю Пруссії Фрідріху Вільгельму, що той вирішив влаштувати їхні шлюби зі своїми синами. Наприкінці березня 1793 року на балу відбулася особиста зустріч молодих людей. Заручини обох пар, дещо затримані відсутністю обручок, відсвяткували у Дармштадті 24 квітня 1793 року.[1]

21 грудня Людвіг із братом Фрідріхом Вільгельмом зустріли наречених у Потсдамі.[1] 24 грудня у Королівському палаці Берліна пройшло вінчання Фрідріха Вільгельма та Луїзи. 26 грудня 1793 відбулося весілля 20-річного Людвіга та 15-річної Фредеріки Мекленбург-Стреліцької. Молоді пари оселилися у сусідніх будинках на Унтер-ден-Лінден. Хоча, за свідченнями дружини, Людвіг нехтував нею, віддаючи перевагу коханкам, у пари народилося троє дітей:

• Фрідріх Людвіг (1794—1863) — генерал кінноти прусського війська, був одружений з Луїзою Ангальт-Бернбурзькою, мав двох синів, що не залишили нащадків;
• Карл Георг (1795—1798) — прожив 2 роки;
• Фредеріка Вільгельміна (1796—1850) — дружина герцога Ангальт-Дессау Леопольда IV, мала четверо дітей.

Наприкінці грудня 1796 року Людвіг помер від дифтерії. Король призначив Фредеріці певний дохід, і молода жінка оселилася з дітьми у палаці Шонхаузен під Берліном, де вела досить легковажне життя. Наступного року вона неофіційно заручилася зі своїм кузеном, герцогом Кембриджським Адольфом, однак батько нареченого просив його почекати з весіллям до закінчення війни із Францією.

У 1798 році Фредеріка завагітніла. 10 грудня у Берліні відбулося її весілля з ймовірним батьком дитини, принцом Фрідріхом Вільгельмом Сольмс-Браунфельським. Молодята відразу відбули до Ансбаху. У подружжя народилося шестеро дітей:

• Софія (27 лютого—20 жовтня 1799) — прожила 8 місяців;
• Фрідріх (11—14 вересня 1800) — прожив 3 дні;
• Вільгельм (1801—1868) — був одруженим із графинею Марією Кінські фон Вхініц унд Теттау, мав дев'ятеро дітей;
• Августа (1804—1865) — дружина принца Шварцбурга-Рудольштадта Альберта, мала четверо дітей;
• Александр (1807—1867) — був одруженим із баронесою Луїзою фон Ландсберг-Велен, мав сина;
• Карл (1812—1875) — був одруженим із принцесою Софією цу Льовенштайн-Вертхайм-Розенберг, мав п'ятеро дітей.

Від 1805 року принцеса утримувала сім'ю за свої кошти, оскільки її чоловік відмовився від служби. Голова родини Сольмс-Браунфельсів радив їй розлучитися, але і Фредеріка, і її чоловік відкинули цю пропозицію.

У березні 1813 року в Нойштреліці Фредеріку побачив герцог Камберлендський, який був старшим братом герцога Кембриджського, та закохався у неї. Батько, який вже очолював герцогство Мекленбург-Стреліц, дав доньці зрозуміти, що її розрив із Фрідріхом Вільгельмом цілком логічний та змалював гарні перспективи шлюбу з британським принцом. Кілька наступних місяців Фредеріка обмислювала можливі наслідки цього союзу. Через певний час вона попросила прусського короля погодитися на її розлучення. Всі сторони, включаючи чоловіка, були згодними. Однак, раптова смерть Фрідріха Вільгельма у квітні 1814 року відмінила необхідність розлучення.

У серпні 1814 року було оголошено про заручини Фредеріки та герцога Камберлендського Ернста Августа. Матір нареченого активно виступала проти цього шлюбу, відмовилась відвідати весілля та порадила синові жити за межами Англії.

29 травня 1815 року у церкві Нойштреліца відбулося вінчання 37-річної принцеси Фредеріки та 44-річного герцога Камберлендського. Певний час пара мандрувала Великою Британією. 29 серпня того ж року вони повінчалися вдруге у Карлтон-хаусі в Лондоні. У подружжя народилося троє дітей, з яких вижив лише син:

• Фредеріка (нар. та пом. 27 січня 1817) — прожила кілька годин;
• Георг (1819—1878) — король Ганноверу у 1851—1866 роках, був одруженим із принцесою Марією Саксен-Альтенбурзькою, мав сина та двох доньок.

У 1837 році її чоловік став королем Ганноверу, а сама вона — королевою-консортом і знову оселилася в Старому палаці Ганновера.

Після нетривалої хвороби пішла з життя 29 червня 1841 року. Похована у мавзолеї в Ганновері.[2]

• Мекленбург-Стреліц (англ.)
• Профіль на Geni.com (англ.)
• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Фредеріки Мекленбург-Стреліцької (англ.)
• Генеалогія Людвіга Прусського (англ.)
• Генеалогія Фрідріха Вільгельма Сольмс-Браунфельського (англ.)
• Генеалогія Ернста Августа Ганноверського (англ.)