Берхтесгаден

З 1928 року Адольф Гітлер винаймав у курортному містечку Оберзальцберг, поряд із Берхтесгаденом, шале (сільський будинок) Гауз Вахенфельд (Haus Wachenfeld). У 1933 році він купив його у попередніх власників, перебудував і перейменував на Берґгоф (Berghof). Неподалік від Берґгофа було зведено будинки для деяких високопоставлених нацистів (в тому числі, Герінга й Бормана) і «Орлине гніздо» (Kehlsteinhaus), чайний дім Гітлера, зведений під керівництвом Мартіна Бормана на вершині гори Кельштайн (Kehlstein) у 1938 році як подарунок до 50-річчя фюрера. (Кельштайнгауз понині використовується як ресторан.) У самому Берхтесгадені розташувались окремі структури Рейхсканцелярії.

У ході війни Оберзальцберг зазнавав бомбардувань літаками союзників. Більша частина будівель, створених за нацистів, була знищена американським командуванням, чия база тривалий час була на цьому місці після війни, щоб вони не стали місцем паломництва неонацистів. 30 квітня 1952 року (на річницю смерті Гітлера) Берґгоф було висаджено в повітря.[2] Неподалік від того місця нині зведено п'ятизірковий готель «Intercontinental». На місці підземного бункера, що знаходився під Берґгофом й частково зберігся, діє музей націонал-соціалістичної диктатури, метою якого є чесна розповідь про діяльність нацистів до приходу їх до влади й у період їх управління Німеччиною.

Українська гімназія у Берхтесгадені була пов'язана з Мюнхеном і Карлсфельдом, де початково ходили до школи багато її учнів з числа тимчасово переміщених осіб українського походження в час Другої світової війни. Після переїзду до Берхтесгадена вони продовжували там своє навчання. Гімназія була утворена у липні 1945 року. Ініціатором створення і першим директором гімназії був Володимир Радзикевич. Він зорганізував її за згодою і дорученням Обла­сного Представництва Української Еміграції в Мюнхені (проф. О. Кор­сунський. д-р Я. Маковецький і проф. Ів. Розгін).

Початкові гімназійні курси розпочали роботу в Мюнхені 20 липня 1945. Після перенесення табору до Карльсфельда 1 серпня 1945, початкові гімназійні курси перетворено на повну гімназію. Впродовж шкільного року 1945-1946 кількість учнів зросла до 562 учениць і учнів. Початково невеликий учительський колектив розширився і 9 листопада 1945 налічував 42 осіб. Завдяки щасливому збігові обставин до Берхтесгадена прибу­вали висококваліфіковані педагоги, що суттєво вплинуло на розвиток гімназії та її навчальний рівень. У Карльсфельді навчання відбувалося двома зміна­ми. Після ліквідації табору в Карльсфельді частина учнів і учителів переїха­ла до табору у Берхтесгадені. У 1946-47 шкільному році гімназія приміщувалася в окремому будинку за табором і нарахо­вувала 226 учнів. У шкільному році 1947-48, гімназію приміщено в одно­му із таборових блоків (число "1"), де вона мала 9 шкільних зал, дві зали для учительських зборів і директора та одну для фізичних і хімічних кабінетів.

Гімназія мала спершу гуманістичний характер. На окремих конферен­ціях учителів-фахівців, і згодом на пленарних конференціях затверджено навчальні плани і програми, які проіснували до часу уніфікації програм усіх то­гочасних українських гімназій на території Західної Німеччини. Після уні­фікації навчальних програм відділом Культури і Освіти ЦПУЕ, гімназія перейшла на реальний тип школи, вводячи уніфіковану сітку годин за інструкціями вищезгаданої установи, із незначними лише відхиленнями (збережено латинську мову у нижчих класах у кількості трьох лекцій тиж­нево), за згодою відділу Культури і Освіти ЦПУЕ.

За весь час існування гімназії, проведено кілька іспитів зрілости. У шкільному році 1945/46 (у Карлсфельді) іспит зрілости скла­ло 123 учні й учениці; у шкільному році 1946/47 іспит склало 59 учнів і учениць; у шкільному році 1947/48 — 21, а в останньому році існування гімназії, 1948/49, іспит склало 29 учнів. Разом 232 учні й учениці завершили своє навчання матурою. Українська Гімназія у Берхтесгадені проіснувала до 1950 року. Тоді з уваги на масовий виїзд переважної кількости учнів і професорів у нові країни поселення дирекція мусила припинити навчання. В останньому шкільному році 1949/50 обов'язки директора гімназії виконував д-р Ва­силь Стецюк.[3].

З пам’яток міста слід відзначити королівський палац Віттельсбахів й прилеглу до нього церкву XII століття.

• Анке Карстенс — німецька сноубордитска.
• Бенедікт Коль — німецький хокеїст.
• Каспар Штанггассінгер (1871 −1899) — католицький святий.

• 
  Парафіяльна церква
• 
  Гірська дорога
• 
  Вид на гору Унтерс
• 
  Міська церква

Берхтесгаден — панорама

• Офіційний сайт