Ейлсбері
Ейлсбері (англ. Aylesbury) — місто на південному сході Великої Британії, головне місто графства Бакінгемшир і району Ейлсбері-Вейл. Ейлсбері розташоване на півдні центральної Англії, в 58 км на північний захід від центру Лондона. Входить до складу Лондонського метрополітенського району. За переписом 2001 року населення склало 65 173 особи.
| Ейлсбері | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
 | |||||||
| Основні дані | |||||||
| 51°49′00″ пн. ш. 0°48′44″ зх. д. | |||||||
| Країна |
 Велика Британія | ||||||
| Адмінодиниця | Бакінгемшир | ||||||
| Столиця для | Бакінгемшир (церемоніальне графство Англії) | ||||||
|
Межує з
| |||||||
| Площа | 15,5 км²[1] | ||||||
| Населення | 83 407 осіб (2016)[1] | ||||||
| Міста-побратими | Бург-ан-Бресс | ||||||
| Телефонний код | (+44) 01296 | ||||||
| Часовий пояс | UTC+0 | ||||||
| GeoNames | 2656719 | ||||||
| OSM | r3087398 ·R | ||||||
| Міська влада | |||||||
| Вебсайт | aylesburytowncouncil.gov.uk | ||||||
| Мапа | |||||||
| |||||||
|
| |||||||
|
| |||||||
 Ейлсбері у Вікісховищі | |||||||
В результаті розкопок 1985 року виявлено укріплення залізного віку, які датуються початком IV століття до нашої ери.
У VII столітті сестрами Едбургою і Едітою в Ейлсбері заснований монастир.
Ейлсбері був оголошений новим повітовим містечком Бакінгемшира у 1529 році королем Генріхом VIII: садиба Ейлсбері була однією з безлічі маєтків, що належали Томасу Болейн, батькові Анни Болейн. Чума знищила населення міста в 1603/4 роках[2].
2 січня 2017 року місто було статус місто-сад від уряду Великої Британії.
Охорона здоров'я
Лікарня Сток Мандевіль — велика лікарня Національної служби охорони здоров'я на південь від центру міста. Національний центр травм хребта — це один з найбільших у світі спеціалізованих центрів лікування хвороб хребта, і піонерська реабілітаційна робота, проведена там нейрохірургом Людвігом Гутманом, призвела до започаткування Паралімпійських ігор. Він на практиці довів, що спорт для людей з інвалідністю створює умови для успішної життєдіяльності, відновлює психічну рівновагу, дозволяє повернутися до повноцінного життя. З 1948 року за його ініціативою серед людей на колясках щорічно проводяться Стоук-Мандевільські ігри. Стадіон «Сток Мандевіль» розташований поряд з лікарнею і є Національним центром спорту з обмеженими можливостями у Сполученому Королівстві[3].