Анна Болейн

Точна дата народження досі невідома. Різні джерела вказують різні роки — від 1501 до 1507 року. Батьком Анни був вельможа при дворі Генріха VIII — Томас Болейн. Мати, Єлизавета Говард, була вродженою графинею Норфолк — старовинного роду Англії. Також майбутня королева мала двох сестер і брата. Сім'я Болейн мала сумнівну репутацію. Але за активної протекції сина та брата мати й молодша дочка короткий час користувалися прихильністю короля.

Анна здобула освіту відповідно до свого статусу й можливостей системи освіти Англії XVI століття. Уже в 14 років дівчина відбула до Франції у свиті принцеси Марії Тюдор, нареченої короля Людовика XII. Після від'їзду принцеси Анну було прийнято фрейліною до дружини короля Франциска І Клавдії; після її смерті — до сестри королеви герцогині Алансонської.

1520 року відносини між Англією та Францією зіпсувались остаточно, й Анна повернулася додому. Перебуваючи у Франції, Анна навчилася флірту та елегантності, тож мала успіх при дворі.

Анна вперше зустрілася з королем Генріхом VIII 1522 року. Король був одружений із Катериною Арагонською. Катерина була на 5 років старша за свого чоловіка, але змогла викликати любов і повагу до себе, й спочатку їхній союз здавався досить респектабельним. Проте шлюб почав руйнуватися після двох невдалих спроб народити спадкоємця престолу. Пізніше на світ усе-таки з'явилася здорова дівчинка — Марія. Генріх вважав смерть дітей, народжених Катериною, наслідком гріха, який він начебто вчинив, одружившись із вдовою брата (хоч і було доведено, що при одруженні Катерина була незайманою).

Через 20 років спільного життя з Катериною в Генріха з'явилася коханка — Анна Болейн. Молода, граційна, розумна дівчина легко зацікавила короля. Цілих два роки тривав роман між ними. У той час готувалися документи на розлучення із законною дружиною. Перший крок до активного процесу розриву їхнього шлюбу зробив кардинал Томас Волсі: він запропонував Катерині добровільно піти до монастиря, бо її шлюб і життя з королем протизаконні. Але Катерина відповіла категоричною відмовою.

Імовірний прижиттєвий портрет Анни Болейн роботи Ганса Гольбейна молодшого

21 червня 1529 року відбулося перше судове засідання проти Катерини Арагонської. 37 підкуплених свідків (майже всі — рідні Анни Болейн) звинуватили Катерину в подружній зраді та кровозмішенні. Усі відвернулися від неї. Це змусило королеву піти в монастир. Та вона не визнала розлучення з Генріхом. Церква стала на бік королеви, тому Томас Волсі запропонував розлучитися з нею без дозволу Папи. Деспотичному королю ця думка здалася неймовірно вдалою. Як результат багатьох перипетій між церквою й королем, 1531 року парламент ухвалив низку постанов, котрі розривали відносини між Англією та Римом.

На підставі своїх нових прав голови церкви Генріх 1533 року призначив єпископом Томаса Кранмера. У травні єпископ оголосив шлюб із Катериною недійсним, а декілька днів по тому Анну Болейн проголосили новою законною дружиною короля. Анна увійшла в історію як перша захисниця й засновниця англіканської церкви. Вона брала активну участь у політичному житті, часто сперечалася з Генріхом, забуваючи про обережність. Вона прямо казала королю, коли той, на її думку, казав щось неправильно. Спочатку суперечки часто переростали в дикі скандали, які закінчувалися пристрасним примиренням.

Але з часом Анна почала втрачати свій статус. Навколо неї постійно було багато молодих гарних кавалерів. Народила вона не сина, а доньку — Єлизавету. Після кількох викиднів вороги Анни помітили, що симпатія короля до неї тане з кожним днем, і сфабрикували звинувачення в подружній зраді та спробі замаху на короля. Король на той час уже був захоплений новою фавориткою — Джейн Сеймур. Він легко піддався на хитрощі противників Анни й заявив, що вона завжди була «проклятою блудницею, яка виплескує отруту». Після показового суду, вирок котрого був від самого початку відомий усім присутнім, Анну Болейн, королеву Англії, 19 травня 1536 року було привселюдно страчено — їй стяли голову, а її доньку Єлизавету визнано незаконнонародженою. Через багато років у медальйоні, який часто носила Єлизавета, було виявлено мініатюру-портрет Анни Болейн.