Ейхфельд Йоган Гансович

Йоган Гансович Ейхфельд (25 січня 1893(18930125), місто Вейсенштейн, тепер Пайде, Естонія 20 квітня 1989, місто Таллінн, тепер Естонія) — естонський радянський діяч, вчений, голова Президії Верховної ради Естонської РСР, президент Академії наук Естонської РСР. Депутат Верховної ради Естонської РСР 3—5-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 4—7-го скликань. Кандидат у члени Бюро ЦК КП Естонії з 29 вересня 1961 до 26 лютого 1962 року. Герой Соціалістичної Праці (25.01.1963). Академік Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені В. І. Леніна (1935), доктор сільськогосподарських наук (1936). Академік Академії наук Естонської РСР (1946). Член-кореспондент Академії наук СРСР з Відділення біологічних наук (ботаніка) (з 23.10.1953).

Ейхфельд Йоган Гансович
ест. Johan Eichfeld
Народився 25 січня 1893(1893-01-25)
Пайде, Естонія[1]
Помер 20 квітня 1989(1989-04-20) (96 років)
Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Країна  Естонія
 СРСР
Національність естонець
Діяльність біолог, політик
Alma mater Санкт-Петербурзький державний аграрний університетd
Науковий ступінь доктор сільськогосподарських наук
Заклад Всеросійський інститут рослинництваd
Членство Академія наук СРСР
Посада депутат Верховної ради СРСР, Q109937210? і Deputy Chairman of the Presidium of the Supreme Soviet of the USSRd
Партія КПРС
Нагороди


Біографія

Народився 13 (25) січня) 1893 року в родині безземельного селянина. Навчався в початковій школі. Розпочав трудову діяльність з шістнадцятирічного віку. З 1910 до 1914 року працював телеграфістом.

У 1914—1918 роках — у російській армії, служив у Петрограді.

У 1918—1923 роках — студент Петроградського агрономічного інституту. Під час навчання був уповноваженим Народного комісаріату просвіти РРФСР із соціального забезпечення студентів, асистентом Центральної селекційної станції Всесоюзного інституту прикладної ботаніки і нових культур.

У 1923—1930 роках — організатор та завідувач Хібінського сільськогосподарського дослідного пункту в Мурманській губернії.

У 1930—1940 роках — директор Полярного відділення (Полярної дослідної станції) Всесоюзного інституту рослинництва в Хібінах на Кольському півострові.

У 1940—1951 роках — директор Всесоюзного інституту рослинництва в Ленінграді. У 1941—1942 роках — директор Полярного науково-дослідного інституту Народного комісаріату землеробства РРФСР.

У 1946—1957 роках — академік-секретар відділення біологічних та сільськогосподарських наук Академії наук Естонської РСР.

У 1950 — квітні 1968 року — президент Академії наук Естонської РСР.

4 лютого 1958 — 12 жовтня 1961 року — голова Президії Верховної ради Естонської РСР.

Член КПРС з 1961 року.

У 1963—1966 роках — головний редактор Естонської Радянської Енциклопедії. У 1964 році обраний віцепрезидентом Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені В. І. Леніна.

З 1968 року — науковий консультант Інституту експериментальної біології Академії наук Естонської РСР.

Займався в основному проблемами просування сільськогосподарських культур у райони Крайньої Півночі, меліорації та окультурення болотних і мінеральних ґрунтів півночі та агротехнікою. Був автором кількох скоростиглих сортів основних культур, районованих на півночі.

Помер 20 квітня 1989 року в Таллінні.

Нагороди та премії

Джерела

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.