Пайде
Па́йде (ест. Paide), Вайсенштайн (нім. Weißenstein — Білий камінь) — місто в центральній Естонії, адміністративний центр повіту Ярвамаа.
Пайде ест. Paide | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| |||||
Основні дані | |||||
58°53′00″ пн. ш. 25°34′00″ сх. д. | |||||
Країна | Естонія | ||||
Регіон | Ярвамаа | ||||
Столиця для | Ярвамаа, Пайде, Пайдеський район і Пайде (міське самоврядування) | ||||
Засновано | 1291 | ||||
Площа | 10,036 км² | ||||
Населення | 8 561 чол. | ||||
· густота | 945,2 осіб/км² | ||||
Міста-побратими | Україна Переяслав | ||||
Телефонний код | (372) +37238 | ||||
Часовий пояс | UTC+2 (Естонія) | ||||
GeoNames | 589709 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Керсті Сарапуу | ||||
Вебсайт | paide.ee | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Пайде у Вікісховищі |
Історія
Згадується вперше в джерелах під 1265 роком. Міські права оримало 30 вересня 1291 року за привілеєм магістра Лівонського ордену Гальта. Відоме своїм замком, побудованим Лівонським орденом.
У 1950—1991 роках Пайде був центром Пайдеського району.
Фортеця
Фортеця Пайде (ест. Paide, нім. Schloss Weissenstein). Коли давній Ярваський повіт в ХІІІ ст. в результаті хрестових походів перейшов у власність Ордена, там, за домовленістю, не можна було будувати жодної фортеці. В той же час Орден одержав у власність невеличкий повіт Алемпойсі, на котрий ця заборона не розповсюджувалася. На високому болотяному островці, ймовірно, на місці стародавнього городища, — Орден вирішив побудувати свою фортецю, яка згодом стала столицею Ярвамаа.
Найдавнішу частину орденської фортеці — восьмикутну головну башту висотою 30 м — було зведено в 1265-66 рр. Свою німецьку назву фортеця одержала від білого вапняка, що використовувався при будівництві. Подібного походження і естонська назва. «Пайде, паеківі» естонською мовою означає «вапняк».
На початку XIV ст. до башти було прибудовано будинок конвенту із закритим двориком. В наступні століття були побудовані зовнішня стіна та північно-східна Порохова башта. В XVI ст. були споруджені земляні укріплення — по кутах фортечної гори з'вилися бастіони, а краї були укріплені валами. Очевидно, тому гору почали називати Валлімяге — «валова гора», а башту — Валліторн, тобто «валова башта».
Під час Лівонської війни в Пайдеській фортеці відбулися жорстокі битви. В 1560, 1562, 1571-73 та 1581 рр. тут були битви між німецькими, московськими та шведськими військами. Наступна шведсько-польська війна також не обминула Пайде в 1602 та 1608 рр. У ході цих двох воєн фортеця дуже постраждала, від неї залишилися лише руїни.
В XVII—XIX ст. фортецю використовували як каменоломню. Найкраще збереглася башта, побудована в 60-х роках ХІІІ ст. Її було відреставровано в 1895—1897 рр., але в 1941 р. башту підірвали радянські війська. Башта, яка стала символом Пайде, була відбудована в 1990—1993 рр. і перетворена на музей; з неї відкривається чудова панорама. Впорядковані руїни стали улюбленим місцем прогулянок і проведення різних заходів.
Вежа та фортеця фігурують тепер на гербі повіту Ярвамаа та на міському гербі Пайде.
Відомі люди
- Корнякт Костянтин з Білобок — шляхтич, військовик, син грецького купця Костянтина Корнякта зі Львова і Анни Дідушицької; 3 роки був тут комендатом замку.[1]
- Арво Пярт — сучасний естонський композитор
- Еве Ківі (*1938) — естонська та радянська актриса.
Білокамінські старости
- Анджей Потоцький — кальвініст
- Якуб Потоцький — староста генеральний подільський
Джерела
- Прауст Вальдо. Эстония. Красивейшие мызы, замки и крепости. — 2006. — 64 с. (рос.)
- Weissenstein // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 190. (пол.).— S. 190. (пол.)
Примітки
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738.— T. 2.— 761 s.— S. 614—615. (пол.)
Посилання
- Офіційна сторінка міста (ест.)