Досудове розслідування

Досудове розслідування — діяльність компетентних правоохоронних органів, що полягає у збиранні, дослідженні, оцінці, перевірці та використанні доказів з метою попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, та закінчується винесенням правозастосовного акту за її наслідками.

Кримінальний процесуальний кодекс України визначає досудове розслідування як стадію кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності[1].

Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Дізнання та досудове слідство є формами досудового розслідування.

Органи, що проводять досудове розслідування

Правила підслідності визначають, слідчі яко́го органу здійснюють досудове розслідування у тих чи інших кримінальних справах. Крім поліції, в різних державах це можуть бути податкові, митні, екологічні, антикорупційні органи, прокуратура, спецслужби, органи нагляду в інформаційній галузі, збройні сили (щодо військових злочинів).

В Україні досудове розслідування здійснюють:

Строки досудового розслідування

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:

1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;

2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:

1) протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу;

2) протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;

3) протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодексу;

4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у виняткових випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.[4].

Проведення досудового розслідування

Основним змістовним наповненням досудового розслідування є проведення слідчих дій, тобто дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Слідчі дії розподіляються на гласні та негласні.

У цій стадії особі повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення і надається право мати захисника та захищатись самому всіма передбаченими законом засобами. До підозрюваного можуть застосовуватись запобіжні заходи — застава, взяття під варту й інші. Прокурор та слідчий суддя здійснюють нагляд за додержанням законності в діяльності органів досудового розслідування, санкціонують окремі рішення слідчого.

Закінчення досудового розслідування

Досудове розслідування закінчується шляхом:

  1. закриття кримінального провадження;
  2. звернення прокурора до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
  3. звернення прокурора до суду з обвинувальним актом[5], що складений слідчим і затверджений прокурором, або з клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру[6].

Див. також

Примітки
  1. Стаття 3 КПК
  2. Бюро економічної безпеки України. Вікіпедія (укр.). 23 грудня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
  3. Стаття 216 КПК України
  4. Стаття 219 КПК
  5. Раніше — обвинувальний висновок.
  6. Стаття 283 КПК

Література
  • Вакулік О. А. Початок досудового розслідування у кримінальному провадженні: навч. посіб. / О. А. Вакулік, Ю. І. Азаров. — К. : «Центр учбової літератури», 2015. — 184 с.
  • Кони А. Ф. Судебные следователи / А. Ф. Кони // Собрание соч.: в 6 т. — Т.1. — М.,1966.
  • Костенко О. Формула декриміналізації держави, або яким бути Національному бюро розслідувань / О. Костенко // Урядовий кур'єр. — 2005. — № 130 (16 липня).
  • Ларин А. М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. — М., 1986.
  • Лисецький О. О. Слідчий як суб'єкт доказування в кримінальному провадженні / О. О. Лисецький // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія Юриспруденція. — 2015. — № 16. — Т. 2. — С.107-109.
  • Лісогор В. Щодо необхідності збереження слідчої таємниці / В. Г. Лісогор // Право України. — 2000. — № 3. — С. 64.
  • Маляренко В. Т. Про досудове слідство, його недоліки і реформу // Вісник Верховного Суду України. — 2004. — № 8.
  • Письменный Д. П. Процесуальна діяльність слідчого щодо запобігання злочинів / Д. П. Письменный, О. Е. Омельченко. — К., 2005.
  • Смирнов М. Правова природа та особливості нагляду прокурора у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням / М Смирнов // Підприємництво, господарство і право. — 2016. — № 4. — 108—112.
  • Столітній А. В. Початок досудового розслідування: правова природа, регламентація, та межі прокурорського нагляду / Ї А. В. Столітній // Право і суспільство. — 2015. — № 3. — С. 200—206.
  • Татаров О. Ю. Досудове провадження в кримінальному процесі України: теоретико-правові та організаційні засади. Монографія / О. Ю. Татаров. — Донецьк: ТОВ " ВПП «ПРОМІНЬ», 2012. — 640 с.
  • Теорія доказів: підручник / К. В. Антонов, О. В. Сачко, В. М. Тертишник, В. Г. Уваров / За заг. ред. В. М. Тертишника. — Київ: Алерта, 2015. — 294 с.
  • Тертишник В. Деякі питання створення Національного бюро розслідувань та удосконалення статусу слідчого // Юридичний журнал. — 2005. — № 10. — C. 114—117.
  • Тертишник В. М. Науково-практичний коментар Кримінального процесуального кодексу України. Видання 13-те доповн. і перероб. / В. М. Тертишник. — К.: Правова єдність, 2017. — 824 с.
  • Тертишник В. М. Проблеми незалежності слідчого / В. Тертишник // Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. — 2015. — № 5. — С. 117—123.
  • Тертишник В. Розшукується слідчий. Особливі прикмети: незалежний, самостійний та недоторканний / В. Тертишник // Урядовий кур'єр. — 2006. — № 115. — С. 17.
  • Тіщенко В. В. Теоретичні та практичні проблеми забезпечення ефективності досудового провадження / В. В. Тіщенко, Ю. П. Аленін, О. П. Ващук, А. В. Мурзановська, А. В. Торбас, Ю. М. Немно, А. О. Панасюк, М. В. Шкрибайло, О. А. Земляна // Наукові праці НУ ОЮА. — 2014. — Т. XVII. — С. 106—157.
  • Чернявський С. С. Використання поліграфних технологій під час досудового розслідування: проблеми та шляхи їх вирішення / С. С. Чернявський // Актуальні проблеми досудового розслідування: зб. тез доповідей ІV Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 1 лип. 2015 р.). — К. : Нац. акад. внутр. справ, 2015. –  С. 19 20.
  • Взаємодія слідчого з іншими підрозділами під час досудового розслідування: навч. посіб. / Р. І. Благута, А. І. Кунтій, А. Я. Хитра ; [Р. І. Благута, А. І. Кунтій, А. Я. Хитра]. — Львів: ЛьвДУВС, 2018. — 204 с. — ISBN 617-511-263-2.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.