Ельке Зоммер

Ельке Зоммер (нім. Elke Sommer; нар. 5 листопада 1940, Берлін) — американська акторка німецького походження. Лауреатка премії «Золотий глобус» за найкращий дебют.

Ельке Зоммер
Elke Sommer
Зображення
Ім'я при народженні баронеса Ельке фон Шлец
Дата народження 5 листопада 1940(1940-11-05)[1][2][…] (81 рік)
Місце народження Берлін, Третій рейх
Громадянство  Німеччина
 США
Релігія лютеранство
Професія співачка, художниця, модель, музикантка, кіноакторка
Кар'єра 1959 — донині
Нагороди Золотий глобус (1964)
IMDb ID 0813961
elkesommeronline.com/en/biography.htm
 Ельке Зоммер у Вікісховищі

Життєпис

Ельке Зоммер народилася 5 листопада 1940 року в Берліні у родині пастора. Прізвище при народженні — Шлец[3].

У 1958 році виграла конкурс Міс Вяреджо. Її перемога вийшла практично випадковою, бо в цей час Ельке з матір'ю перебували там на відпочинку. З 1958 року актриса (під псевдонімом Зоммер)[4].

У 1962 році зіграла свою першу роль у Голлівуді. Загалом за життя знялась у 99 фільмах. У 1964 році перебралася до США на постійне місце проживання. Найвідоміші фільми цього часу: «Постріл у темряві» (1964) з Пітером Селлером у ролі інспектора Клузо, «Мистецтво кохання» (1965) з Джеймсом Гарнером та Діком Ван Дайком, «Оскар» (1966) зі Стівеном Бойд, «Хлопче, я отримав неправильний номер!» (1966) з Боб Хоупом, «Екіпаж, що розрушає» (1968), з Діном Мартіном та «Злісні мрії Паули Шульц» (1968). У кожному з цих фільмів вона грала головну жіночу роль.

У 1964 році вона отримала нагороду «Золотий глобус» як найперспективніша актриса-новачка на премію — фільм, в якому вона знялася з Полом Ньюменом та Едвардом Г. Робінсоном.

Протягом 1970-х років Ельке Зоммер знялась у трилері «Цеппелін», з Майклом Йорком, а також у рімейку популярної історії про Агату Крісті «Десять маленьких індіанців». У 1972 році вона знялася у двох італійських фільмах жахів режисера Маріо Бава: «Барон Кров» і «Ліза та Диявол». Останній був згодом перероблений у 1975 році на інший фільм під назвою «Будинок екзорцизму». Чимало сцен було знято в Італії.

У 1975 році Пітер Роджерс зняв її у британській комедії «Carry On Behind» як російську професорку Вроошка.[5]

У 1970-х роках актриса знімалась, головним чином, у європейських фільмах. А у 1980-х роках Ельке Зоммер зосередилась на телебаченні як ведуча програми «The Exciting World of Speed and Beauty».[6].

Після 1990-х років Ельке Зоммер зосередилася більше на живописі, ніж на акторській майстерності. Як актриса, вона працювала в півдесятка країн, вивчаючи мови (вона говорить сімома мовами) і зберігала зображення, які згодом зображала на полотні. З 1966 року під псевдонімом Е. Шварц вона працює як художник. У її творчості відчувається сильний вплив Марка Шагала.

У 2001 році їй була присвячена Золота пальмова зірка на Палм-Спрінгз, штат Каліфорнія, Алея зірок.[7]

В останні роки актриса проживає в Лос-Анджелесі (штат Калфіорнія) у США.

Особисте життя

У 1964 році Ельке Зоммер вийшла заміж за голлівудського оглядача Джо Хаймса (1923—2008), який був на 17 років старшим. Дітей к пари не було. Її мати Рената фон Шлец супроводжувала її як на кіносесіях, так і в кінотеатрах, навіть після того, як шлюб Соммера з Джо Хаймсом зазнав краху, і в її життя увійшов новий чоловік: Том Бола.

Потім вона познайомилася з Вольфом Волтером, на вісім років її молодшим. Вони одружилися 29 серпня 1993 року у Франконії[8].

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.