Ель-Банко

До іспанського завоювання на території Ель-Банко проживали представники індіанського племені чімілів. Поселення, з якого пізніше виросло місто було засноване в 1680 році. Муніципалітет Ель-Банко був виділений в окрему адміністративну одиницю в 1871 році.

Місто розташоване в південній частині департаменту, на правому березі річки Магдалени, поблизу місця, де річка розпадається на два рукави: Лоба і Момпос, на відстані приблизно 246 кілометрів на південний схід (SSE) від Санта-Марти, адміністративного центру департаменту Маґдалена. Абсолютна висота — 18 метрів над рівнем моря[1]. Муніципалітет Ель-Банко межує на північному заході та заході з муніципалітетом Ґуамаль, на півдні і південному заході — з територією департаменту Болівар, на північному сході і сході — з територією департаменту Сесар. Площа муніципалітету складає 816 км²[2].

За даними Національного адміністративного департаменту статистики Колумбії, сукупна чисельність населення міста та муніципалітету в 2015 році становила 55 530 чоловік[3]. Динаміка чисельності населення муніципалітету за роками:

Згідно з даними перепису 2005 року чоловіки становили 50,8 % від населення Ель-Банко, жінки — відповідно 49,2 %. У расовому відношенні білі і метиси становили 78,4 % від населення міста; негри, мулати і райсальці — 21,5 %; індіанці — 0,1 %[4]. Рівень грамотності серед всього населення становив 81,2 %.

Муніципалітет Ель-Банко

Основу економіки Ель-Банко складає сільськогосподарське виробництво. 54,6 % від загального числа міських і муніципальних підприємств складають підприємства торговельної сфери, 38,1 % — підприємства сфери обслуговування, 6 % — промислові підприємства, 1,3 % — підприємства інших галузей економіки.

Через місто проходять національні шосе № 43 (ісп. Ruta Nacional 43) та № 78 (ісп. Ruta Nacional 78).