Нефрит (мінерал)

Нефрит (рос. нефрит; англ. nephrite; нім. Nephrit m — мінерал класу силікатів, щільний агрегат актиноліту чи тремоліту, мікроволокнистий різновид амфіболів.

Нефрит
Загальні відомості
Хімічна формула Ca2(Mg,Fe)5[Si4O11]2(OH)2
Клас мінералу силікати
Ідентифікація
Колір зелений, сірий, білий
Сингонія моноклінна сингонія
Твердість 5,5-6,5
Блиск восковий, жирний
Густина 2,9 - 3,0 г/см³
Інші характеристики
Названо на честь нирки
 Нефрит у Вікісховищі

Етимологія та історія

Назва — від грец. нефрос нирка (Авраам Ґотлоб Вернер, A.G.Werner, 1780). Синоніми: жад, камінь пунаму.

Ію (рос. ию, англ. iju, нім. Iju) — назва нефриту в Китаї.

Син. — ію-тчі.

Загальний опис

Хімічна формула: Ca2(Mg, Fe)5 [Si4O11]2(OH, F)2. Домішки Cr, Fe і Ni.

Монопризматичний.

Форми виділення: мікрокри-сталічні аґреґати повстяної структури, дуже щільні і в'язкі маси.

Густина 2,9—3,0 г/см³.

Твердість 5,5—6,5.

Колір білий, сірий, зелений.

Блиск жирний, восковий.

Злом занозистий.

Добре полірується.

Родовища приурочені до серпентинітів, рідше до доломітових мармурів.

Розповсюдження: Гарцбург (Гарц, ФРН), Обергальбштейн (Граубюнден, Швейцарія), Ла-Спеціа (Лігурія, Італія), гори Куень-Лунь (Зах. Сіньцзян, Китай), Зах. Байкал (Росія), Кауелл (Австралія), Йорданув (Польща), шт. Вайомінг (США), Теремакау (Нова Зеландія) та інш.

Використовують як виробне каміння.

Див. також

Примітки

    Література

    • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л  Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
    • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Нефрит (мінерал) // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
    • Нефрит (мінерал) // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.