Еме-Жозеф Ескюдьє
Еме-Жозеф Ескюдьє (фр. Aimé-Joseph Escudié; 28 травня 1925) — французький боксер другої середньої ваги. Чемпіон Європи з боксу (1947), олімпієць.
Еме-Жозеф Ескюдьє | |
---|---|
Загальна інформація | |
Громадянство | Франція |
Народився |
28 травня 1925 (96 років) Безьє, Еро, Франція |
Помер |
24 листопада 2015[1] (88 років) Безьє[1] |
Вагова категорія | друга середня |
Професіональна кар'єра | |
Перший бій | 2 листопада 1948 |
Останній бій | 31 січня 1949 |
Боїв | 4 |
Перемог | 2 |
Перемог нокаутом | 1 |
Поразок | 2 |
Нічиїх | 0 |
Спортивні медалі | ||
---|---|---|
Чемпіонат Європи з боксу | ||
Золото | 1947 Дублін | до 72.6 кг |
Життєпис
На першому повоєнному чемпіонаті Європи з боксу 1947 року в Дубліні (Ірландія) почергово переміг Дж. Боелса (Бельгія), Антоні Колчинські (Польща), Юліуса Торму (Чехословаччина) й у фіналі — Воллі Тома (Англія), ставши чемпіоном Європи.[2]
На літніх Олімпійських іграх 1948 року в Лондоні (Велика Британія) брав участь у змаганнях боксерів. Спочатку переміг Кена Ла-Гранжа (ПАР) і Мартіна Хансена (Данія), проте у чвертьфіналі поступився Міку Маккеону (Ірландія).[3]
Відразу після завершення Олімпіади перейшов у професійний бокс. Перших два поєдинки виграв, потім два поспіль програв, після чого залишив бокс.[4]