Юліус Торма

Юліус Торма — (чеськ. Július Torma), в дитинстві — Дьюла Торма (угор. Gyula Torma; 7 березня 1922, Будапешт — 23 жовтня 1991, Прага) — чехословацький боксер угорського походження, чемпіон Олімпійських ігор та Європи серед аматорів. За свою техніку боротьби та життєву позицію був названий «лицарем шкіряної рукавички».

Юліус Торма
Юліус Торма (зліва) на Олімпіаді 1948.
Загальна інформація
Громадянство  Чехословаччина
Народився 7 березня 1922(1922-03-07)
Будапешт
Помер 23 жовтня 1991(1991-10-23) (69 років)
Прага
Вагова категорія напівсередня, середня, перша важка
Спортивні медалі
Представник  Чехословаччина
Бокс
Олімпійські ігри
Золото Лондон 1948 до 67 кг
Чемпіонати Європи
Бронза Дублін 1947 до 67 кг
Золото Осло 1949 до 67 кг
Бронза Західний Берлін 1955 до 81 кг

Біографічні дані

Юліус Торма був етнічним угорцем. Батьки Торма походили з Штурово, Словаччина, але після Першої світової війни отримали роботу в Будапешті й оселилися там. 7 березня 1922 року у них народився Дьюла Торма, який почав займатися боксом в дитячі роки у тренера Жигмонта Адлера. До своїх 24 років нічого не знав про Чехословаччину. Був угорцем і у воєнних та післявоєнних 1941–1946 роках виграв підряд шість титулів чемпіона Угорщини.

Коли 1946 року він та його родина переїхали в Партизанське, це був неочікуваний здобуток для чехословацького спорту. Вже 1947 року Юліус Торма представляв Чехословаччину на чемпіонаті Європи в Дубліні, де відразу виграв бронзу.

Його найкращим виступом стали Олімпійські ігри 1948 року в Лондоні. В категорії до 67 кг у фіналі він зустрівся з чорношкірим американцем Генком Геррінгом. У Торми були страшні болі від зламаної у півфінальному бою кістки великого пальця на лівій руці. Але він наполіг на своєму виступі та у 3 раунді відправив суперника у нокаут.

  • В 1/16 фіналу переміг Густава Бене (Угорщина)
  • В 1/8 фіналу переміг Кліффа Блекборна (Канада)
  • У чвертьфіналі переміг Ауреліо Діаса (Іспанія)
  • У півфіналі переміг Алессандро Д'Оттавіо (Італія)
  • У фіналі переміг Генка Геррінга (США)

!949 року на європейському чемпіонаті в Осло став чемпіоном, а до того ще й отримав титул найтехнічнішого боксера турніру. У фіналі Торма переміг Віктора Йоргенсена (Данія).

На Олімпійських іграх 1952 в Гельсінкі Юліус Торма переміг Джонні Мелоні (Велика Британія) та Луїса Гейджа (США), а у чвертьфіналі програв майбутньому чемпіону Зигмунту Хихла (Польща).

На чемпіонаті Європи 1955 в Берліні у вазі до 81 кг завоював бронзу.

На Олімпійських іграх 1956 в Мельбурні в категорії до 75 кг переміг Говарда Ріхтера (Австралія) і програв нокаутом у чвертьфіналі через розсічення брови Рамону Тапія (Чилі).

1957 року у 35 років закінчив свою кар'єру. Тренував своїх наступників, але йому не подобався бокс після 1960-х років. Він вважав, що бокс програв від того, що почали робити ставку на жорсткий силовий бокс американського зразка, а не на тактику.[1]

Помер 23 жовтня 1991 року.

Примітки
  1. Юлиус Торма, Збигнев Петшиковский и Ласло Папп о чемпионате Европы-85 | Видео бокс смотреть онлайн, легенды бокса, биографии и фото боксеров, обучение боксу | Justboxing.net. web.archive.org. 18 травня 2015. Процитовано 24 травня 2021.

Посилання

Юліус Торма (чеською)
Юліус Торма на сторінці МОК (англ.)
Юліус Торма в Енциклопедії боксу

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.