Емма Чеська
Емма Чеська (чеськ. Emma Czesk; нар. не раніше 950 - 1006, Мельник) - княгиня Чехії. До 1002 року жила в Чехії, як дружина, а потім вдова чеського князя Болеслава II, в празьких Градчанах. За часів початку в Чехії смутного часу і загострення боротьби за владу, Емма залишила країну і два роки провела при дворі Східного франкського короля і імператора Священної Римської імперії Генріха II. Протягом останніх двох років життя княгиня прожила в своєму володінні в Мельнику.
| Емма Чеська чеськ. Emma Czesk | ||
 Емма Чеська чеськ. Emma Czesk | ||
| ||
|---|---|---|
| Народження: | Х ст. | |
| Смерть: |
2 листопада 1006 Мельник | |
| Рід: | Пржемисловичі | |
| Шлюб: | Болеслав II | |
| Діти: | Болеслав III, Яромир і Олдржих | |
Життєпис
Емма, єдина з відомих на ім'я дружин чеського князя Болеслава II, який успадковував трон свого батька Болеслава I в 972 році. Імовірно, князь Болеслав II був неодноразово одружений, можливо також, що він був полігамії. Відомо, що Болеслав ІІ мав чотирьох синів, але хто з них був сином Емми, наразі невідомо. Першою вказує ім'я дружини Болеслава «Чеська хроніка» Козьми Празького - один раз в запису, що відноситься до 998 року і повідомляє про шляхетне походження Емми, іншим разом - за 999 рік і вказує на неї як одну з присутніх осіб при передсмертному зверненні Болеслава II.
Після смерті чоловіка становище Емми в Чехії стало вкрай складним. Болеслав III, який успадкував батьків престол, наказав каструвати свого брата Яромира, інший його брат, Олдржих, ледве уникнув смерті при підготовленому на нього замах. Емма була змушена втікати з двома молодшими синами в Регенсбург, шукати захисту при дворі короля Німеччині, майбутнього імператора Генріха II. Однак незабаром Болеслав III був позбавлений влади. У 1002-1004 роках в Чехії тривали міжусобиці.
У січні 1003 року вельможі Чехії закликали членів князівської родини повернутися до Праги, а Яромиру - зайняти трон Пржемисловичів. Однак через кілька днів після повернення Емми і Яромира в Чехію вторглися війська польського короля Болеслава І Хороброго і Емма знову повернулася до Баварії. Лише в 1004 році, за допомогою німецьких військ, Яромиру вдалося увійти до Праги. Тоді повернулася, вже остаточно, до Чехії і Емма. Вона оселилася в замку Мельник, який був, мабуть, переданий їй за заповітом Болеславом II. У більш пізні часи Мельник також залишався «вдовиним володінням» чеських княгинь і королев. Найстаршою будівлею в цьому місті є соборна церква св. Петра, зведена близько 1000 року, тобто за часів княгині Емми.
У 1006 року княгиня Емма померла від лихоманки. Гробниця її не збереглася, можливо вона знаходиться під ранніми похованнями чеських князів в Градчанах.
Примітки
Джерела
- Die Chronik der Böhmen des Cosmas von Prag. Hg. Bertold Bretholz, Berlin, Weidmannsche Buchhandlung, 1923. Monumenta Germaniae Historica, MGH SS Rer. Germ. N. S. digitale Ausgabe
- Gerhardi Vita Sancti Oudalrici Episcopi. Hg. Georg Waitz, Monumenta Germaniae Historica, MGH SS 4, S. Hannover 1841, S. 377—428 digitale Ausgabe[недоступне посилання з Июль 2019]
- Gumpoldi Vita Vencezlavi ducis Bohemiae. Hg. Georg Heinrich Pertz, Monumenta Germaniae Historica, MGH SS 4, Hannover 1841, S. 211—223. digitale Ausgabe[недоступне посилання з Июль 2019]
- Thietmar von Merseburg: Chronik. Hg. Robert Holtzmann. Unveränd. Nachdr. der Ausg. Berlin, 1935. München: Monumenta Germaniae Historica 1980. (Monumenta Germaniae Historica. Scriptores. 6, Scriptores rerum Germanicarum, Nova Series ; 9) digitale Ausgabe
- Jarmila Hásková: Emma Regina in numismatic and historical sources. In: Actes du 9ème Congrès international de numismatique. Berne 1979
- Peter Hilsch: Zur Rolle von Herrscherinnen : Emma Regina in Frankreich und in Böhmen. In: Westmitteleuropa Ostmitteleuropa. Vergleiche und Beziehungen. München 1992, S. 81-89. Digitale Ausgabe(gekürzt)
- Eduard Hlawitschka: Herzogin Hemma von Böhmen (gest. 1005/1006): — war sie eine burgundische oder eine englische Königstochter oder identisch mit Königin Hemma von Frankreich? In: Vorträge und Abhandlungen aus geisteswissenschaftlichen Bereichen / Hrsg. v. Friedrich Prinz. Düsseldorf 1996 (Schriften der Sudetendeutschen Akademie der Wissenschaften und Künste; 17), S. 67-98.
- Zdeněk Petráň: První české mince. Set out, Praha 1998
- Luboš Polanský: Spory o původ české kněžny Emmy. In: Přemyslovský stát kolem roku 1000 : na pamět knížete Boleslava II. (- 7. února 999). Praha, Nakl. Lidové Noviny, 2000. ISBN 80-7106-272-3
- Dušan Třeštík: Počátky Přemyslovců. Nakladatelství lidové noviny, 1998, ISBN 80-7106-138-7
- Dušan Třeštík: Ještě ke královně Emmě. In: Od knížat ke králům. Sborník u příležitosti 60. narozenin Josefa Žemličky. Lidové Noviny, Praha 2007, S. 23-37. ISBN 978-80-7106-896-9
- Tomáš Velímský: Iluminace Wolfenbüttelského rukopisu. In: Od knížat ke králům. Sborník u příležitosti 60. narozenin Josefa Žemličky. Lidové Noviny, Praha 2007