Емпуза

Великі та стрункі богомоли з характерним виглядом: на голові великий конічний відросток згори між очима та основами антен, антени самця гребінчасті, на тазиках та стегнах середніх та задніх кінцівок різного розміру лопаті. Передньоспинка довга та тендітна. Передні стегна з 5 зовнішніми та дискоїдальними шипами, з зубчастим краєм між ними. Богомоли обох статей крилаті, добре літають. Внутрішній край надкрил зазубрений. Церки короткі.[2]

Імаго з'являються навесні, личинки зимують. Empusa fasciata є одним з найпівнчніших видів богомолів. Зустрічаються в колючих кущах, у сухій траві. Личинки й імаго багатьох видів мешкають на рослинах з рожевими квітами.[2]

Описано 12 видів:

• Empusa binotata Serville, 1839 — Східна Африка, Намібія; часто розглядається як синонім Empusa guttula
• Empusa fasciata Brulle, 1832 — Південна Європа, Україна, від північної Італії до західної Азії
• Empusa guttula (Thunberg, 1815) — Західна та Південна Африка
• Empusa hedenborgii Stal, 1871 — Північно-Східна Африка та Близький Схід
• Empusa longicollis Ramme, 1950 — Палестина, Туреччина
• Empusa neglecta Paulian, 1958
• Empusa pennata (Thunberg, 1815) — Середземномор'я: від Канарів до Туреччини
• Empusa pennicornis Pallas, 1773 — Україна, Кавказ, Туреччина, Поволжя, Середня Азія, Іран, Афганістан
• Empusa romboidea Lindt, 1976 — Середня Азія
• Empusa simonyi Krauss, 1902
• Empusa spinosa Krauss, 1902
• Empusa uvarovi Chopard, 1921 — Ізраїль, Ірак, Індія

• 
  Empusa pennata, Іспанія
• 
  Empusa fasciata, Йорданія
• 
  Empusa guttula, Південна Африка
• 
  Empusa hedenborgii, Іран
• 
  Empusa pennicornis, Україна

Декілька видів роду, а також невизначені види зображені на марках[3].

• Battiston R., Picciau L., Fontana P., Marshall J. (2010). Mantids of the Euro-Mediterranean Area. WBA Books. с. 94-95. ISBN 978-88-903323-1-9. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 21 січня 2019.(англ.)
• genus Empusa Illiger, 1798. Mantodea Species File (Version 5.0/5.0)(англ.)