Емілі Дек'єнн

Емілі Дек'єнн (також — Емілі Декенн фр. Émilie Dequenne; нар. 29 серпня 1981, Бельой, (Ено), Бельгія) — франкомовна бельгійська акторка. Володарка Призу за найкращу жіночу роль 52-го Каннського кінофестивалю[1]; чотири рази була номінована на премію «Сезар» .

Емілі Дек'єнн
фр. Émilie Dequenne
Дата народження 29 серпня 1981(1981-08-29) (40 років)
Місце народження Білей, Ено Бельгія
Громадянство  Бельгія
Професія акторка
Роки активності 1999 — наш час
IMDb ID 0220183
Нагороди та премії
Приз за найкращу жіночу роль
(Каннський МКФ, 1999)
Емілі Дек'єнн у Вікісховищі

Біографія

Емілі Дек'єнн народилася в містечку Бельой бельгійської провінції Ено 29 серпня 1981 року. З восьми років вона відвідувала курси дикції й ораторського мистецтва Музичної академії в Бодурі[2]. У 1994–1996 роках Дек'єнн працювала в театральній майстерні Théâtre La Relève, там вона уперше спробувала себе в акторській іпостасі.

У 1999 році Емілі отримала головну роль у фільмі «Розетта» братів Дарденн. Фільм був удостоєний Золотої пальмової гілки Каннського кінофестивалю, а Емілі отримала приз як найкраща акторка. У 2001 році Дек'єнн знялася в історичному трилері режисера Крістофа Ганса «Братерство вовка», де її партнерами по знімальному майданчику були Марк Дакаскос, Венсан Кассель та Моніка Беллуччі.

Стрічка «Напарник» (2004) принесла Емілі номінацію на премію «Сезар» за найкращу жіночу роль другого плану, але перемога в ній дісталася Маріон Котіяр (фільм «Довгі заручини»). У 2007 році Дек'єнн зіграла епізодичну роль в кіноальманасі «У кожного своє кіно», знятого до ювілею кінофестивалю в Каннах.

У 2012 році Емілі Дек'єнн знялася в драмі бельгійського режисера Жоакіма Лафосса «Після кохання». Її героїня — молода жінка, сімейне життя якої складається невдало і приходить до трагічної розв'язки[3]. За цю роль Емілі була удостоєна декількох національних і міжнародних премій, у тому числі нагороди конкурсу «Особливий погляд» в Каннах[4] і призу за найкращу жіночу роль на фестивалі в Палм-Спрінгс.

Особисте життя

Емілі Дек'єнн виховує доньку Мію, яка народилася у 17 липня 2002 року[5].

Фільмографія (вибіркова)
Емілі Дек'єнн з Жаном-П'єром Жене (2009).
РікНазваОригінальна назваРоль
1999РозеттаRosettaРозетта
2001Братерство вовкаLe Pacte des loupsМаріанна
Так, але…Oui, mais…
2002ДомогосподаркаUne femme de ménageЛаура
2003Знайомтеся, Ваша вдоваMariées mais pas tropЛоранс
2004АмериканецьL'AméricainНеллі
НапарникL'ÉquipierБріджит
Міст короля Людовіка СвятогоLe Pont du roi Saint-Louisдона Клара
2005Поки не стане надто пізноAvant qu'il ne soit trop tardАурелія
Сполучені штати АльбераLes États-Unis d'AlbertГрейс Карсон
ВикрадачкаLa RavisseuseШарлотта
2006Великий МольнLe Grand MeaulnesВалентін
2007По той бік звукуÉcoute le tempsШарлотта
У кожного своє кіноChacun son cinéma ou Ce petit coup au coeur quand la lumiere s'eteint et que le film commenceплачуча жінка
2008Шарлотта КордеCharlotte CordayШарлотта Корде
2009Я забув вам сказатиJ'ai oublié de te direМарі
Донька лінії метроLa Fille du RERЖанна
2010ЗграяLa MeuteШарлотта Массо
2012Після коханняÀ perdre la raisonМюріель
ПеретинLa TraverséeСара Арендт
2013МебіусMöbiusСандра
2014Кохання на РіздвоDivin EnfantСара
Не в його стиліPas son genreДженіфер
2017До побачення там, нагоріAu revoir là-haut Мадлен Перикур
З намиChez nous Полін Дюез

Визнання
Нагороди і номінації Емілі Дек'єнн[6]
РікКатегоріяФільмРезультат
Каннський кінофестиваль
1999 Приз за найкращу жіночу роль Розетта Нагорода
2012 Приз програми Особливий погляд найкращій акторці Після кохання Нагорода
Приз Європейської кіноакадемії
1999 Найкраща акторка Розетта Номінація
2012 Після кохання Номінація
Премія «Сезар»
2000 Найперспективніша акторка Розетта Номінація
2003 Домогосподарка Номінація
2005 Найкраща акторка другого плану Напарник Номінація
2015 Найкраща акторка Не в його стилі Номінація
Фестиваль романтичних фільмів у Кабурі
2001 Найкраща нова акторка Братерство вовка Нагорода
Кінофестиваль в Палм-Спрінгс
2013 Приз ФІПРЕССІ найкращій акторці Після кохання Нагорода
Премія «Маргітт»
2013 Найкраща акторка Після кохання Нагорода
2015 Не в його стилі Нагорода
2018 З нами Нагорода
Премія «Люм'єр»
2015 Найкраща акторка Не в його стилі Номінація

Примітки
  1. Festival de Cannes: Rosetta. festival-cannes.com. Процитовано 11 червня 2015.
  2. Emilie DEQUENNE (англ.)(фр.)
  3. Émilie Dequenne's Latest Unraveling (англ.)
  4. Cannes (27 травня 2012). Awards 2012. festival-cannes.fr. Cannes Film Festival. Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 11 червня 2015.
  5. Biographie de Émilie Dequenne (фр.)
  6. Емілі Дек'єнн Повний перелік нагород на номінацій Емілі Дек'єнн на сайті IMDb(англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.