Емір-Заде Хайрі Османович

Хайрі́ Осма́нович Емі́р-Заде́[1] (крим. Hayri Osman oğlu Emir-zade, 5 жовтня 1893, с. Дерекой, Таврійська губернія, Російська імперія — 17 лютого 1958, м. Баку, Азербайджанська РСР) — кримськотатарський актор театру та кіно. Народний артист Кримської АРСР (1923).

Хайрі Османович Емір-Заде
Hayri Osman oğlu Emir-zade
Народився 5 жовтня 1893
с. Дерекой, Ялтинський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер 17 лютого 1958
м. Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Національність кримський татарин
Громадянство Російська імперія
 СРСР
Діяльність актор
Роки діяльності 1921—1942, 1950
Дружина Асіє Емір-Заде
IMDb nm1181146
Нагороди та премії

Біографія

Народився в 1893 році в селі Дерекой (нині в межах Ялти) Ялтинського повіту Таврійської губернії.

Початкову школу закінчив у Ялті, потім навчався живопису в Санкт-Петербурзі, шоферській справі в Харкові[2]. Є відомості про те, що Емір-Заде деякий час здобував освіту в Одеській торговельній школі. Був різносторонньою людиною: малював, писав вірші, співав, танцював.

З 1921 року був учасником Ансамблю пісні і танцю Ялтинської філармонії.

У 1923—1924 роках працював у Кримськотатарському театрі в Сімферополі, грав головні ролі[1] в виставах «Таїр», «Зоре», «Богатир Янгора», «Богатир Ненкеджан»[3].

У 1923 році став першим, хто отримав звання Народного артиста Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки.

1926 року знявся в головній ролі в фільмі «Алім» за п'єсою Іпчі Умера (режисер Георгій Тасін, автор сценарію Микола Бажан). Ця стрічка, знята на Ялтинській кіностудії, є байопіком про легендарного кримськотатарського героя, захисника бідняків. Головну жіночу роль у фільмі зіграла дружина актора, Асіє Емір-Заде[3].

З 1932 року знімався в Баку на студії «Азеркіно».

У 1944 році під час насильницької депортації кримських татар Хайрі Емір-Заде було виселено з Криму[1]. Після цього його акторська кар’єра різко обривається[3]. Він майже не знімається, заробляє на життя чоботарством[1].

Актор помер 17 лютого 1958 року в Баку в бідності, його могила втрачена[3].

Фільмографія
Кадр з фільму «Двадцять шість комісарів»
Рік Назва Роль Примітки
1926 «Алім» Алім головна роль
1926 «Ордер на арешт» Сергій Каргальський головна роль
1926 «Пісня на камені» співак Халіл
1927 «Кіра-Кіраліна» Назім-ефенді
1927 «Цемент» Гліб Чумалов головна роль
1928 «Греблю прорвано» Василь короткометражний фільм, головна роль
1930 «Біюк-Гюнеш» Алі, колгоспник короткометражний фільм
1930 «Гість з Мекки» Фаїз Мамед
1932 «Двадцять шість комісарів» комісар головна роль
1934 «Два товариша» короткометражний фільм
1934 «Друзі» («Мухтар») Хайрі, тракторист короткометражний фільм
1934 «Ісмет» Самед, чоловік Ісмет
1935 «Кара-Бугаз» епізодична роль (немає в титрах)
1936 «Алмас» Керім
1939 «Селяни» Мехмандарбек
1941 «Сабухі» Реджеп
1942 «Бахтіяр» короткометражний фільм
1950 «Вогні Баку» епізодична роль (немає в титрах)

Пам'ять

Іменем актора названо вулицю в м. Сімферополь і в мікрорайоні Ісмаїл-Бей (м. Євпаторія).

Примітки
  1. Емір-Заде Хайрі Османович. esu.com.ua. Енциклопедія сучасної України. Процитовано 8 квітня 2021.
  2. Kazımzadə, Aydın. Həyatın nəşəsi yaradıcılıqdır. anl.az (азерб.). Процитовано 22 вересня 2021.
  3. Хайрі Емір-Заде. vufku.org. ВУФКУ. Процитовано 8 квітня 2021.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.