Алім

Алім — кримськотатарський селянин, який бореться зі свавіллям багатіїв у XIX столітті. Сюжет фільму базується на легенді про «кримськотатарського Робін Гуда» – Аліма Айдамака, перетвореній 1925 року на п’єсу кримськотатарським поетом, режисером і драматургом Іпчі Умером.

На шкіряній фабриці Алі-бая працює селянин Алім. Протестуючи проти нелюдських умов праці, він підбурює працівників до бунту. Для придушення повстання прибуває загін казаків. Алім з товаришами тікає в гори. Його ім’я наводить жах на поміщиків, мурзів та чиновників. Проти кримськотатарського Робіна Гуда влада знов відправляє війська…[2]

• Режисер — Георгій Тасін
• Автор сценарію — Микола Бажан, за п'єсою Іпчі Умера
• Художник-постановник — Роберт Шарфенберґ
• Оператори — Михайло Бельський, Володимир Лемке

• Хайрі Емір-Заде — Алім
• Олександр Арбо — начальник поліції
• Асіє Емір-Заде — Сарра
• Іван Арбенін-Падохін — Ібрагім Мурза
• В. Колпашніков — Алі-бай
• Г. Маринчак — Роджен
• О. Наровський — Петренко
• Б. Гончаров — Мурза Бат

Україномовний постер №1 1926 року зроблений художником Я. Леусом

Зйомки фільму за сценарієм українського поета-авангардиста Миколи Бажана розпочалися восени 1925 року, коли політика коренізації в республіках СРСР спричинила запит на національні сюжети[2].

Стрічка знімалася на Чатир-Дазі та Ай-Петрі до кінця літа 1926 року. Зйомки консультував директор кримського національного музею.

Прем'єра фільму відбулася 16 серпня 1926 року у Москві та 30 листопада 1926 в Києві.[1] Один з україномовних плакатів до фільму намалював Я. Леус. Фільм зажив широкої популярності й 1927 року був експортований до Берліна та Парижа.

1935 року фільм було перемонтовано й випущено в прокат в новій редакції.

Таємним розпорядженням «Українфільму» від 21 квітня 1937 року № 700/р стрічку було заборонено до показу, а копії знищено.[2]

• Алім на сайті vufku.org