Енріко Лоренцетті

Енріко Лоренцетті (італ. Enrico Lorenzetti; 4 січня 1911(19110104), Рим 8 серпня 1989, Мілан, Італія) — італійський мотогонщик. Чемпіон світу з шосейно-кільцевих мотогонок MotoGP у класі 250cc (1952).

Енріко Лоренцетті
італ. Enrico Lorenzetti
Енріко Лоренцетті на Moto Guzzi Gambalunghino 250, сезон 1952
Енріко Лоренцетті на Moto Guzzi Gambalunghino 250, сезон 1952
Загальна інформація
Прізвиська Нитка
Національність італієць
Громадянство  Італія
 Королівство Італія
Народження 4 січня 1911(1911-01-04)
Рим, Італія
Смерть 8 серпня 1989(1989-08-08) (78 років)
Мілан, Італія
Вебсторінка enricolorenzetti.com
Спорт
Вид спорту мотоспорт
Дисципліна MotoGP: 250сс, 350сс, 500сс
Участь і здобутки
 Енріко Лоренцетті у Вікісховищі

Кар'єра

Будучи старшим в сім'ї з шести дітей, Енріко втратив свою матір в дуже молодому віці. Він переїхав з батьком з Риму до Мілана.

У перших мотоциклетних змаганнях взяв участь у 1934, виступаючи на мотоциклі Simplex 500. У наступному році він здобув свою першу перемогу на трасі Бергамо.

У 1936 році Лоренцетті вперше привернув до себе увагу широкої громадськості після перемоги в категорії Спорт класу 250 в гонці Мілан Неаполь.

У період 1937 —38 років італієць виступав у гонках на мотоциклах Triumph, Miller, Benelli, Sertum та Taurus, підтвердивши свої здібності полівалентного гонщика, здатного успішно виступати як в кільцевих гонках, так і в умовах бездоріжжя.

У 1939 році Лоренцетті почав співпрацювати з компанією Moto Guzzi, виступивши на мотоциклі Albatros в гонці класу 250 Мілан Таранто.

В 1948 році Енріко став частиною офіційної команди Moto Guzzi, з якою виграв свій перший титул чемпіона Італії в класі 250cc. Він виявися не тільки хорошим водієм, але й талановитим інженером — саме він був автором ідеї мотоцикла Gambalunghino 250. Їдучи з Мілана на власному Albatros він потрапив у аварію. Для ремонту мотоцикла він використав деякі деталі з моделі Gambalunga 500 — так виник Gambalunghino 250, з яким команда Moto Guzzi вигравала кубки конструкторів чемпіонату світу серії Гран-Прі у 1949 та 1951 1952, останній саме завдяки Лоренцетті.

Кар'єра в серії Гран-Прі

У чемпіонат світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів серії Гран-Прі Енріко дебютував першому ж сезоні проведення змагань 1949. На мотоциклі Bicilindrica V-twin він проїхав лише одну гонку — заїзд класу 500cc Гран-Прі Бельгії, який відбувався на легендарному треці Спа-Франкоршам — і одразу ж фінішував на подіумі, посівши 3-є місце. Це дало йому 7 залікових очок та 8-е місце загального заліку[1].

Наступний сезон чемпіонату світу Лоренцетті пропустив, змагаючись лише у змаганнях в межах Італії.

До серії Гран-Прі Енріко повернувся у сезоні 1951, взявши участь у змаганнях відразу двох класів, 250 та 350cc. Всього він взяв участь у 4 гонках, в кожній фінішуючи на подіумі та здобувши 1 перемогу на рідному для себе Гран-Прі Націй в класі 250cc. Під час вільної практики Гран-Прі Ольстеру Енріко потрапив у аварію, під час якої загинули його колеги Джанні Леоні та Санте Джеміньяні, тому цей етап він змушений був пропустити, а так його виступи могли би бути ще успішнішими.

В наступному сезоні Лоренцетті зосередився виключно на виступах у класі 250cc і це принесло свої плоди: у всіх 5 гонках, в яких він стартував, фінішував на подіумі, здобувши в тому числі 2 перемоги. Це дозволило йому стати чемпіоном світу.

Команда була задоволена успіхами італійця, тому у сезоні 1953 він знову виступав у двох класах: 250 та 350cc. В останньому він фінішував 2-м у загальному заліку вслід за своїм колегою по команді Фергусом Андерсоном, а в категорії 250cc закінчив сезон на 4-у місці. Цей сезон був одним із найуспішніших у його кар'єрі: з 9 гонок він виграв 4.

Наступні три сезони склалися для Лоренцетті гірше: він не здобув жодної перемоги, хоча й фінішував у сезоні 1956 в загальному заліку класу 250cc на 3-у місці.

Після гонок

Після завершення сезону 1957, коли три італійські заводи, Guzzi, Gilera і Mondial FB, оголосили про свій вихід з чемпіонату світу, закінчив мотогоночну кар'єру і Енріко. Спочатку він присвятив себе керівництву дилерським салоном Guzzi, пізніше відкрив магазин побутової техніки і лабораторію по розробці та випуску аудіо- та відео-апаратури.

Лоренцетті помер в 1989 році, у віці 78 років, та був похований в Чезені.

За свій високий зріст та худобу́ він отримав прізвисько Filaper, що на місцевому діалекті регіону Ломбардія означає Нитка.

Статистика виступів

У розрізі сезонів

Сезон Клас Мотоцикл Гонки Пер Под НК Очки Місце
1949 500cc Moto Guzzi 1 0 1 0 7 8
1951 250cc Moto Guzzi 2 1 2 0 12 4
500cc Moto Guzzi 2 0 2 0 8 8
1952 250cc Moto Guzzi 5 2 5 2 28 1
1953 250cc Moto Guzzi 5 2 2 1 22 4
350cc Moto Guzzi 4 2 4 1 26 2
1954 350cc Moto Guzzi 3 0 2 0 15 5
1955 250cc Moto Guzzi 1 0 0 0 3 12
350cc Moto Guzzi 1 0 0 0 3 12
1956 250cc Moto Guzzi 2 0 2 0 10 3
1957 250cc Moto Guzzi 2 0 1 0 7 9
Всього 28 7 21 4 141

Примітки

  1. ancos (06.01.2012). The Italian Desire for Speed: Great Italian Motorcycle Racers, part 2. lifeinitaly.com (англ.). Процитовано 20.03.2015.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.