Ентоні Легетт

Сер Ентоні Джеймс Леггет KBE (англ. Sir Anthony James Leggett; нар. 26 березня 1938, Лондон, Англія) — британо-американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 2003 року (спільно з А. А. Абрикосовимі В. Л. Гінзбургом) «за створення теорії надпровідності другого роду та теорії надплинності рідкого гелію-3». Станом на 2006 рік був професором фізики в Університеті Іллінойсу.

Ентоні Джеймс Леггет
англ. Sir Anthony James Leggett
Народився	26 березня 1938(1938-03-26) (83 роки) Лондон, Англія
Країна	Велика Британія,  США
Діяльність	фізик, викладач університету
Alma mater	Оксфордський університет
Галузь	фізика
Заклад	Іллінойський університет в Урбана-Шампейн, коледж Магдалениd, університет Сассекса і Університет Ватерлоо
Науковий керівник	Dirk ter Haard
Аспіранти, докторанти	Amir Caldeirad, Matthew P. A. Fisherd[1], Carlos Lobod[1], Ping Aod[1] і Dervis Can Vurald[1]
Членство	Лондонське королівське товариство, Національна академія наук США, Американське фізичне товариство, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Індійська національна академія наукd, Американське філософське товариство[2] і AAAS[2]
Нагороди	Премія Вольфа 2002 Нобелівська премія з фізики (2003)
Ентоні Легетт у Вікісховищі

Своїми роботами Леггет започаткував дослідження макроскопічних дисипативних систем із точки зору квантової фізики і використанню конденсованих систем для перевірки основ квантової механіки.

Леггет є членом Національної академії наук (США), Американського філософського товариства (США), Американської академії мистецтв і наук (США) та іноземним членом Російської академії наук. Крім того він є членом Лондонського королівського товариства (Велика Британія), Американського фізичного товариства, Американського інституту фізики і почесним членом Інституту фізики (Велика Британія).

Леггет має подвійне, британсько-американське громадянство. Він став лицарем-командором ордену Британської імперії в 2004 «за заслуги у фізиці».