Енциклопедія Брокгауз

Енциклопедія Брокгауз (нім. Brockhaus Enzyklopädie) — німецька багатотомна універсальна енциклопедія, що видається з початку XIX століття. Хоча в різні роки вона виходила під різними назвами, загальна неофіційна назва лишається незмінною — «Брокгауз». Енциклопедія випускається видавництвом «F. A. Brockhaus», заснованим Ф. А. Брокгаузом (згодом — «Bibliographisches Institut & FA Brockhaus AG»).

Однією з основних особливостей енциклопедії є те, що для неї характерні не статті-огляди, а статті-довідки, що дозволяло включати у видання стандартного для енциклопедій формату до 200—300 тисяч статей.

Брокгауз є останньою з чотирьох універсальних енциклопедій світового рівня німецькою мовою після припинення випуску «Енциклопедичного Лексикону Майера» (нім. Meyers Konversations-Lexikon) в 1984 році, «Універсального Лексикону Пірера» (нім. Universal-Lexikon der Gegenwart und Vergangenheit) наприкінці XIX століття і «Енциклопедичного Лексикону Гердера» (нім. Herders Conversations-Lexikon) в 1960-х роках.

Історія створення
Корінці кількох томів 14-го видання (1895).
Корінці кількох томів одного з перевидань 14-го видання (1910).

Історія енциклопедії починається з 1796 року, коли в Лейпцигу почав виходити «Енциклопедичний словник із визначною увагою до теперішніх часів» (нім. Conversations-Lexikon mit vorzüglicher Rücksicht auf die gegenwärtigen Zeiten) під редакцією доктора Ренатуса Ґоттгельфа Льобеля (1767 - 1799). «Словник ...» включав статті по географічній і історичній тематиці, біографії, статті з міфології, філософії, природознавства та інші. Тома 1—4 (від A до R; видання «Leipzig: FA Leupold») вийшли в 1796 — 1800 роках, том 5 (видання «Leipzig: JC Werther») з'явився в 1806 році.

В 1808 році Ф. А. Брокгауз викупив у збанкрутілого видавця за 1800 талерів на Лейпцизькому книжковому ярмарку право видання «Словника ...» і завершив його випуск до 1811 року, додавши до спочатку запланованих шести ще два томи доповнень (перший — видання «Amsterdam: F. A. Brockhaus»; другий - видання «Leipzig: F. A. Brockhaus»). Редактором останнього, шостого, тому був запрошений Крістіан Вільгельм Франке (нім. Christian Wilhelm Franke) [1]. Зрозумівши важливість цього підприємства, в 1812 у Брокгауз приступив до другого видання енциклопедії (в 10 томах), з відповідними змінами та доповненнями, взявши додатково на себе роль редактора енциклопедії [2]. Вже це, друге, видання отримало загальне визнання [3].

В 1814 році, паралельно з другим, почався випуск третього видання, яке так само, як і попереднє, редагував сам Брокгауз. Обидва видання були завершені до 1819 року. У випуску четвертого і п'ятого видання Брокгаузу допомагали доктор Людвіг Гайн (нім. Ludwig Hain), потім професор Ф. Гассе (нім. F. C. Hasse ). Після смерті Брокгауза в 1823 році видання продовжили його сини — Фрідріх і Генріх Брокгаузи, які виконали спільно з Гассе роботу над шостим і сьомим виданнями енциклопедії. Редактором восьмого і дев'ятого видань був доктор Карл Август Еспе (нім. Karl August Espe). В 1839 році до енциклопедії був доданий покажчик (нім. Universal-Register) [1].

Доктор Август Куртцель (нім. August Kurtzel) і Оскар Пільц (нім. Oskar Pilz) редагували десяте видання (в роботі також брав участь Генріх-Едуард Брокгауз (нім. Heinrich Edward Brockhaus)); в роботі над одинадцятим виданням взяв участь Генріх-Рудольф Брокгауз (нім. Heinrich Rudolf Brockhaus). Після смерті в 1871 році Куртцеля редакторами енциклопедії стали доктори Густав Штокманн (нім. Gustav Stockmann) і Карл Віпперманн (нім. Karl Wippermann).

Підготовку п'ятнадцятого видання, що отримав неофіційну назву «Веймарський Брокгауз» (нім. Weimarer Brockhaus), перервала Перша світова війна, і роботи по ньому почалися тільки в 1925 році. У комплект видання також входив атлас (копій якого у наш час практично не залишилося) з картами розміром у повну сторінку і повнокольоровими вклейками. Весь текст набраний готичним шрифтом, а іноземні слова — антиквою; власне процес набору відбувався на рядконабірних відливальних машинах. Хоча в ідеологічному плані редакція відчувала сильний тиск нацистської ідеології (що особливо проявилося в останніх двох томах [4]), за деякими винятками якість матеріалів була досить високою.

Передбачалося, що друга редакція п'ятнадцятого, «великонімецього», видання (нім. großdeutsche Ausgabe) буде повністю написана з пронацистських позицій, однак, реалізації планів видавництва завадила Друга світова війна. В 1939 році вийшов лише один том, а в наступному році робота над виданням була зупинена.

Після закінчення Другої світової війни видавництво, що випускало «Брокгауз», розділилося на дві частини — народне видавництво «Brockhaus» в НДР і фірма «F. A. Brockhaus» у ФРН. Подальшу роботу над енциклопедією продовжило видавництво «F. A. Brockhaus»[5], з 1984 року — «Bibliographisches Institut & FA Brockhaus AG».

Останнє, двадцять перше, видання стало найбільшою друкованою німецькою енциклопедією: воно містить близько 300 тис. статей і понад 40 тис. карт, схем і таблиць, розташованих на 24,5 тис. сторінках. Над створенням енциклопедії з літа 2003 року працювали 70 редакторів і понад 1000 авторів статей. Перші томи почали виходити восени 2005 року; до вересня 2006 року були повністю надруковані всі 30 томів. Цікавим фактом підготовки видання виявилося те, що ліцензійні витрати на ілюстрації перевищили вартість оплати всіх робіт над текстом енциклопедії.

У лютому 2008 року видавництво оголосило про те, що у зв'язку з низькими продажами двадцять першого видання (у тому числі через високу ціну — 2 670 євро), воно планує більше не видавати енциклопедію в паперовому вигляді, а зробити безкоштовною і розмістити на сайті, показ реклами на якому стане основним джерелом прибутку[6]. Однак вже до квітня було оголошено про скасування цього, а також про те, що, ймовірно, «двадцять друге видання нашого словника все-таки відбудеться» [7]. Наприкінці 2008 року стало відомо про те, що права на видання енциклопедії переходять до компанії «Bertelsmann», а попередній власник продовжить видавати словники під маркою «Дуден» [8].

У червні 2013 року «Bertelsmann» оголосив про плани припинення розповсюдження паперової версії енциклопедії з 2014 року, а електронної версії — з 2020 року. При цьому розглядається питання про долю самої торгової марки «Брокгауз» — «доброї марки», на думку власника [9]. У серпні 2014 року продажі друкованих видань були припинені, проте редакційне оновлення електронної версії енциклопедії буде тривати протягом невизначеного часу [10].

Електронні версії

У листопаді 2002 року «Брокгауз» був вперше випущений в електронному вигляді - на двох CD і одному DVD-диску. Ця версія, заснована на двадцятому виданні енциклопедії, налічувала 260 тис. статей і 14,5 тис. ілюстрацій і коштувала понад 1000 євро. Електронна версія, що вийшла в листопаді 2005 року на двох DVD-дисках і USB-накопичувачі (вартістю 1500 євро), заснована на двадцять першому виданні енциклопедії та містить 260 тис. статей, 25 тис. зображень, 280 відеофайлів і 3000 аудіофайлів. Додатково в її комплект входили тривимірний анатомічний атлас, енциклопедія для студентів, англо-німецький словник і комп'ютерний планетарій. Електронна версія енциклопедії, випущена в 2008 році, в цілому повторює склад і вміст версії 2005 року.

В останні роки реалізовано декілька проектів із оцифрування перших видань «Брокгауза»: зокрема, доступні для читання перше [11] і чотирнадцяте [12] видання енциклопедії.

Видання малого та середнього обсягу

Крім видання «великого» «Брокгауза», виходили і декілька серій малого та середнього обсягу, матеріал у яких заснований на його даних. Останніми є наступні видання:

  • «Брокгауз в п'ятнадцяти томах» (нім. Der Brockhaus in fünfzehn Bänden), друге видання, 7200 с, 140 тис. визначень (2002);
  • «Брокгауз в десяти томах» (нім. Brockhaus in zehn Bänden), перше видання, +7360 с, 150 тис. визначень (2004);
  • «Брокгауз в п'яти томах» (нім. Der Brockhaus in fünf Bänden), десяте видання, 5 472 с, 125 тис. визначень (2004);
  • «Брокгауз у трьох томах» (нім. Der Brockhaus in drei Bänden), четверте видання, 2592 с, 80 тис. визначень (2006).

У попередні роки виходили і інші серії аналогічних видань:

  • «Новий Брокгауз. Енциклопедія в чотирьох томах» (нім. «Der Neue Brockhaus. Allbuch in vier Bänden»), 4 томи, 1936-1938;
  • «Новий Брокгауз», 5 томів, 1958-1960 (1 доп. Тому, 1964);
  • «Малий Брокгауз» (нім. «Der Kleine Brockhaus»), 2 томи, 1961-1962;
  • «Народний Брокгауз» (нім. «Der Volks-Brockhaus»), 1959.

Вплив на культуру
Корінці всіх томів «Нового Брокгауза» (1936-1938).
Корінці кількох томів 19-го видання (1986-1994).

Енциклопедія завоювала широку популярність, оскільки розповідала про результати відкриттів і досліджень в простій і доступній формі без зайвих подробиць. Багато видавців по всьому світу згодом запозичили цей підхід до створення енциклопедій. Приміром, сьоме видання «Брокгауза» лягло в основу енциклопедії «Американа» (1829—1833) — першої значної американської енциклопедії, а тринадцяте було першоосновою для Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона. За образом Брокгауза були також побудовані голландська («Winkler Prins Geïllustreerde Encyclopaedie») і шведська («Svenskt Konversations-Lexicon») енциклопедії. Енциклопедія Британіка одинадцятого видання каже про це: «Ніяка інша робота довідкового характеру не є більш корисною і успішною, більше копіюється, наслідується або переказується, ніж енциклопедія Брокгауза» [1].

Про якість енциклопедії говорять наступне:

Енциклопедичний словник Брокгауза був зразковим виданням подібного роду: відмінно оформлений, сумлінно підготовлений в науковому та редакційному відношенні. Мільйони читачів оцінили і громадську позицію Брокгауза, який абсолютно виключив зі словника політичні та корпоративні оцінки, керуючись однією вимогою: все має бути описано і пояснено однаково ясно і добросовісно[13].

Однак, згідно з дослідженням журналу «Stern», проведеним наприкінці 2007 року, 43 з 50 випадково відібраних статей із німецького розділу Вікіпедії були якісно кращі, ніж аналогічні статті в енциклопедії Брокгауза [14]. При цьому оцінювалися точність і повнота статей, оперативність оновлення інформації та простота читання[15].

Принципи видання та оформлення
Загальний вигляд корінців томів 21-го видання на Франкфуртському книжковому ярмарку (2005).

Оскільки енциклопедія повинна служити багато років, велике значення відіграє не тільки зовнішній вигляд томів, але і якість верстки і зручність користування. Вже в 1824 році була введена двоколонкова верстка, що значно полегшує читання, а потім розпочато використання зовнішніх полів сторінки під ілюстрації, що стало новинкою в друкарській справі. З метою підвищення довговічності томів при виконанні палітурок замість шиття нитками стало застосовуватися шиття металічним дротом.

Основна частина томів кожного видання не оновлювалася близько десяти років, тому практично з самого початку випуску енциклопедії до кожного з них створювалися додаткові томи (нім. Supplementbände) з оновленими даними. У виданнях, починаючи з п'ятнадцятого, в додаткові томи було вирішено виносити мовні словники і атласи.

Для багатих читачів деякі видання виходили в шкіряних палітурках, наприклад, сімнадцяте (у зеленій або коричневій шкірі) і вісімнадцяте. Спеціальні («deluxe») версії дев'ятнадцятого і двадцять першого видань вийшли в палітурках, оформлених, відповідно, архітектором і художником Фріденсрайхом Гундертвассером і актором Арміном Мюллер-Шталем. Двадцяте видання оформив художник і актор Андре Геллер (в корінець кожного тому він помістив невелике прозоре віконце з яким-небудь предметом за ним, що «втілює» даний том).

Список видань
№ видання Назва Місце видання Роки видання основних томів Кількість основних томів і сторінок в них [1] Роки видання додаткових томів Кількість додаткових томів і сторінок в них [1] Кількість статей Кількість ілюстрацій
1 Conversationslexicon Амстердам і Лейпциг 1796-1808 6 (2762 с.) 1809-1811 2
2 Conversations-Lexikon 1812-1819 10 — —
3 Conversations-Lexicon 1814-1819 10 — —
4 Hand-Enzyclopädie Лейпциг 1817-1819 10 1818 1 [16]
5 Real-Encyclopädie Лейпциг 1819-1820 10 1819-1820 1 [16]
6 Real-Encyclopädie Лейпциг 1824 10 1822-1826 1 + 2 з «Нової серії» (кожен в 2-х чч.) [16]
7 Real-Encyclopädie Лейпциг 1827 12 (10489 с.) +1829 1 [16]
7 [17] Real-Encyclopädie Лейпциг 1830 12 (10489 с.) — —
8 Real-Encyclopädie Лейпциг 1833-1837 12 (10689 с.) 1839 покажчик (242 с.)
9 Real-Encyclopädie Лейпциг 1843-1848 15 (11470 с.) — —
10 Real-Encyclopädie Лейпциг 1851-1855 15 (12564 с.) — —
11 Real-Encyclopädie Лейпциг 1864-1868 15 (13366 с.) 1871-1873 [1] 2 [1] (1764 с.) Покажчик (136 с.) 50000 [1]
12 Conversations-Lexikon Лейпциг 1875-1879 15 — —
13 [18] Brockhaus Conversations-Lexikon Лейпциг 1882-1887 16 1887 1
14 Brockhaus Konversations-Lexikon Лейпциг 1893-1895 16 1897 1
14 [19] Brockhaus Konversations-Lexikon Лейпциг 1898 17 — —
14 [20] Brockhaus Konversations-Lexikon Лейпциг 1901-1903 [1] 16 [1] 1904 [1] 1 [1]
14 [21] Brockhaus Konversations-Lexikon Лейпциг 1908-1910 17 — —
14 [22] Brockhaus Konversations-Lexikon Лейпциг 1920 17 — —
15 Der Große Brockhaus [23] Лейпциг 1928-1934 20 (15800 с.) 1935 1937 1 (768 с.) Атлас 200000 [4]
15 [24] Der Große Brockhaus Лейпциг 1939 1 [25] (778 с.) — —
16 Der Große Brockhaus Вісбаден [5] 1952-1957 12 1958 1960 1963 1967 1-й атлас 2-й 2-й (перероб.)
17 Brockhaus Enzyklopädie Вісбаден [5] 1966-1974 20 1975-1981 5
18 Der Große Brockhaus Вісбаден 1977-1981 12 1981- 8
19 Brockhaus Enzyklopädie Мангейм 1986-1994 24 1995-1999 9 атлас атлас (перероб.)
20 Brockhaus Die Enzyklopädie Мангейм 1996-1999 24 (17000 с.) 1999 6 260000 35000
21 Brockhaus Enzyklopädie Мангейм 2005-2006 30 (24500 с.) — — 300000 40000

Див. також

Примітки
  1. Ст. «Encyclopaedia» в енциклопедії Британіка, 11-е вид. Архівовано 25 серпня 2013 у Wayback Machine. (англ.).
  2. Брокгауз, Фрідріх Арнольд // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  3. Ст. «Friedrich Arnold Brockhaus» в енциклопедії Британіка, 11-е вид. Архівовано 24 червня 2012 у Wayback Machine. (англ.).
  4. Большой Брокгауз // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  5. Брокгауз // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  6. S. Clausen, J. Lachman, L. Knappmann und M. Lambrecht. Brockhaus kapituliert vor dem Internet (нім.).
  7. 0,2144,3241078,00.html Brockhaus залишається вірним друкованому слову Архівовано 17 жовтня 2008 у Wayback Machine..
  8. «Вікіпедія» та «Google» потіснили «Брокгауз».
  9. Bertelsmann stellt Brockhaus-Lexikon ein (нім.). Zeit Online. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 13 серпня 2013.
  10. Друкований «Брокгауз» став історією (рос.). Deutsche Welle. Процитовано 18 серпня 2014.
  11. Conversations-Lexikon oder kurzgefaßtes Handwörterbuch. 1. Auflage, 1809-1811 (нім.).
  12. Brockhaus 'Konversationslexikon. Autorenkollektiv, FA Brockhaus in Leipzig, Berlin und Wien, 14. Auflage, 1894-1896 (нім.).
  13. Від видання // Росія. Ілюстрований енциклопедичний словник. - М .: «Ексмо», 2008. - С. 3. - ISBN 5-699-15820-0.
  14. Журнал Stern оголосив Wikipedia найкращою німецькою енциклопедією. (рос.)
  15. Magazine hails German Wikipedia as better than encyclopaedia (англ.).
  16. Для власників попередніх видань.
  17. Виправлене перевидання.
  18. Перше видання енциклопедії, в назві якого з'явилося ім'я Ф. А. Брокгауза.
  19. Ювілейне виправлене перевидання.
  20. Нове ювілейне виправлене перевидання.
  21. Стереотипне четверте перевидання.
  22. Стереотипне відтворення четвертого перевидання. На титулі всіх томів вказано: «1908, стереотипне видання 1920».
  23. «Великий Брокгауз» (нім.).
  24. Нове, перероблене згідно ідеологічних вимог, видання.
  25. Планувалося випустити 20 томів і атлас, проте видання було припинено після початку Другої світової війни.

Література
  • И. В. Гудовщикова. Общие зарубежные энциклопедии. Учебное пособие. — Л.: Изд-во ЛГБИ, 1963. — 87 с.
  • R. L. Collison. Encyclopaedias: their history throughout the ages. 2nd ed. — New York: «Hafner», 1966. — 334 p.
  • J. M. Wells. The Circle of Knowledge: Encyclopaedias Past and Present. — Chicago: «The Newberry Library», 1968. — 56 p.
  • S. P. Walsh. Anglo-American General Encyclopedias. A Historical Bibliography, 1703—1967. — New York: «Bowker», 1968. — 270 p.
  • H. Sarkowski. Das Bibliographische Institut. Verlagsgeschichte und Bibliographie, 1826—1976. — Mannheim: «Bibliographisches Institut», 1976. — 314 S. — ISBN 3-411-01368-0.
  • K. F. Kister. Kister’s Best Encyclopedias. A Comparative Guide to General and Specialized Encyclopedias. 2nd ed. — Phoenix: «The Oryx Press», 1994. — 506 p. — ISBN 0-89774-744-5.
  • A. zum Hingst. Die Geschichte des Grossen Brockhaus: vom Conversationslexikon zur Enzyklopädie. — Wiesbaden: «Harrassowitz», 1995. — 212 S. — ISBN 3-447-03740-7.
  • S. C. Awe. ARBA guide to subject encyclopedias and dictionaries. 2nd ed. — Englewood: «Libraries Unlimited», 1997. — 482 p. — ISBN 0-585-07048-2.
  • Bibliotheca lexicorum: kommentiertes Verzeichnis der Sammlung Otmar Seemann. Bearbeiten von M. Peche. — Wien: «Inlibris», 2001. — 708 S. — ISBN 3-9500813-5-6.
  • T. Keiderling. F. A. Brockhaus: 1905—2005. — Leipzig: «Brockhaus», 2005. — 448 S. — ISBN 3-7653-0284-8.
  • Ines Prodöhl: Genehmigtes Wissen. Enzyklopädien und Lexika im «Dritten Reich». (докт. дисертація)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.