Ерккі Салменгаара

Ерккі Олаві Салменхаара (фін. Erkki Salmenhaara 12 березня 1941(19410312), Гельсінкі19 березня 2002, Гельсінкі) — фінський музикознавець, композитор, музичний педагог, прозаїк і критик. Лауреат премії «Tieto-Finlandia» (1997).

Ерккі Салменгаара
Ім'я при народженні фін. Erkki Olavi Salmenhaara
Народився 12 березня 1941(1941-03-12)[1][2]
Гельсінкі, Фінляндія
Помер 19 березня 2002(2002-03-19)[1][2] (61 рік)
Гельсінкі, Фінляндія
Поховання New Valamod
Країна  Фінляндія
Діяльність композитор, письменник, музичний критик, музикознавець
Alma mater Академія імені Сібеліуса, Helsinki Normal Lyceumd (1960) і Гельсінський університет
Науковий ступінь Bachelor of Philosophyd (1964) і докторський ступінь
Вчителі Йонас Кокконен
Знання мов фінська[1]
Заклад Гельсінський університет
Жанр опера і симфонія
Посада associate professord і голова
Автограф
Нагороди

Professor of the Yeard (1996)

State Award for Public Informationd (1988)

IMDb ID 1506985

Життєпис

До 1963 навчався в Академії ім. Сібеліуса.

Учень Йонаса Кокконі, потім під керівництвом Дьордя Лігеті у Віденській консерваторії удосконалював майстерність в музикознавстві, естетиці та теоретичній філософії в Гельсінському університеті.

У 1970 став доктором музикознавства, захистивши дисертацію про творчість композитора Дьордя Лігеті.

У 19661975викладач, в 19752002доцент музикознавства в Гельсінському університеті.

Один з провідних письменників на тему класичної музики у Фінляндії.

З 1963 по 1973 Ерккі Салменгаара працював музичним критиком найбільшої фінської газети "Helsingin Sanomat". З 1969віце-президент Фінського товариства музикознавства, з 1974 по 1976 — голова Спілки композиторів Фінляндії, з 1974 по 1978 — президент Асоціації фінських симфонічних оркестрів.

Творчість

Ерккі Салменгаара є одним з найпомітніших музикознавців і композиторів другої половини XX століття у Фінляндії. За свою більш ніж тридцятирічну кар'єру професора музикознавства він встиг детально вивчити як історію, так і теорію музики. Найбільше Салменгаара запам'ятався як упорядник біографій Яна Сібеліуса та Лееві Мадетойя.

Ерккі Салменгаара був також різнобічним композитором: в його репертуар входили хорова, фортепіанна, камерна і електронна музика, а також опера і симфонії. Салменгаара — автор так званої «техніки звукобарвистих полів» (сонорної композиції). Йому належить п'ять симфоній, симфонічна поема, чотири елегій для камерних оркестрів, твори камерної музики, п'єси для фортепіано, кантати, хорові твори, пісні і п'єси для електронних інструментів.

Вибрані музичні твори

Обрана проза і публікації

  • Sointuanalyysi, 1968.
  • Das musikalische Material und seine Behandlung in den Werken Apparitions , Atmosphères, Aventures und Requiem von György Ligeti, 1970.
  • Tapiola: Sinfoninen runo Tapiola Sibeliuksen myöhäistyylin edustajana, 1970.
  • Soinnutus: Harmoninen ajattelu tonaalisessa musiikissa, 1970.
  • Tutkielmia Brahmsin sinfonioista, 1979.
  • Jean Sibelius, 1984.
  • Leevi Madetoja, 1987.
  • Löytöretkiä musiikkiin: Valittuja kirjoituksia 19601990, 1991.
  • Suomen musiikin historia 1-3, 19951996.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.