Ернест Весс

Ернест Весс (8 березня 1865 — 17 жовтня 1952) — французький математик. Він народився в Марселі, Франції й помер у Ла-Боші, Савої, Франції. Ернест вступив до Вищої Нормальної Школи у 1884.

Ернест Весс
Ernest Vessiot
Фотографія Ернеста Весса
Ім'я при народженні	фр. Ernest Paulin Joseph Vessiot
Народився	8 березня 1865(1865-03-08)[1][2][…] Марсель
Помер	17 жовтня 1952(1952-10-17)[1][2][3] (87 років) Ла-Бош
Поховання	Cimetière Communal de la Bauched[4]
Країна	Франція
Діяльність	математик, викладач університету
Галузь	математика
Alma mater	Вища нормальна школа, Ліцей Т'єрd і Паризький університет[5]
Науковий керівник	Еміль Пікар[6]
Знання мов	французька[1]
Заклад	Університет науки та технології Лілль I[2], Тулузький університет[2], Ліонський університет[2] і Паризький університет
Членство	Французька академія наук
Magnum opus	Picard–Vessiot theoryd
Посада	директор
Нагороди	премія Понселе (1924) Grand prix des sciences mathématiquesd (1902)

Викладав в Університеті науки та технології Ліллі I в 1892—1893, потім переїхав до Тулузи та Ліону. Після 1910 року він був професором та викладав аналітичну механіку та небесну механіку в Паризькому університеті. Головував на вступних іспитах до Політехнічної школи. Як директор Вищої Нормальної Школи до 1935, Ернест вжив заходів щодо конструкції нових фізичних, хімічних та геологічних корпусів на Ру Лемонд, 24.

Був обраний членом Академії Наук в 1943.

Робота Весса над теорією Пікара-Весса оперує з інтегрованістю звичайних диференціальних рівнянь.