Звичайні диференціальні рівняння

Звичайні диференціальні рівняння — диференціальні рівняння вигляду

F\left(t,x,x',x'',...,x^{(n)}\right)=0,

де $x=x(t)$ — невідома функція (можливо, вектор-функція; в такому випадку часто говорять про систему диференціальних рівнянь), що залежить від змінної t, штрих означає диференціювання по t. Число n називається порядком диференціального рівняння.

Розв'язування диференціального рівняння називають інтегруванням, а його розв'язок інтегралом диференціального рівняння. Якщо розв'язок диференціального рівняння можна задати у вигляді аналітичного рівняння

G(x,t)=0

,

то говорять, що диференціальне рівняння розв'язується в квадратурах.

Задача розв'язування звичайного диференціального рівняння є знаходження невідомої функції. Загалом ця задача має нескінченно багато розв'язків. Кількість розв'язків обмежується накладанням на невідому функцію додаткових початкових або граничних умов.

Зведення рівняння вищого порядку до системи рівнянь

Вводячи змінні $x_{1}=x'$ , $x_{2}=x''$ , $x^{(n-1)}=x_{n-1}$ , звичайне диференціальне рівняння можна записати у вигляді системи звичайних диференціальних рівнянь першого порядку

\left\{{\begin{matrix}F\left(t,x,x_{1},x_{2},\ldots ,x_{n-1},{\frac {dx_{n-1}}{dt}}\right)=0,\\{\frac {dx}{dt}}=x_{1},\\{\frac {dx_{1}}{dt}}=x_{2},\\\ldots \\{\frac {dx_{n-2}}{dt}}=x_{n-1}.\end{matrix}}\right.

Методи розв'язанння

Чисельні

Звичайні диференціальні рівняння першого порядку

Звича́йним диференціальним рівня́нням пе́ршого поря́дку називають рівняння вигляду ${\textstyle F(t,x,x')}$ , де ${\textstyle t}$ — незалежна змінна, ${\textstyle x}$ — невідома функція від змінної ${\textstyle t}$ , ${\textstyle x'}$ — похідна ${\textstyle x}$ , а ${\textstyle F}$ — задана функція, яка визначена в деякій області ${\textstyle \Omega }$ простору ${\textstyle \mathbb {R} ^{3}}$ .

Розв'язком звичайного диференціального рівняння першого порядку називають функцію ${\textstyle x=\varphi (t)}$ , $t\in \langle a,b\rangle$ , яка задовольняє ці умови:

$\varphi \in C^{1}(\langle a,b\rangle )$ ( ${\textstyle \varphi }$ неперервно диференційована на ${\textstyle \langle a,b\rangle }$ );
$(t,\varphi (t),\varphi '(t))\in \Omega ,\forall t\in \langle a,b\rangle$ ;
$F(t,\varphi (t),\varphi '(t))=0,\forall t\in \langle a,b\rangle$ .

Загальним розв'язком звичайного диференціального рівняння першого порядку називають функцію $x=\psi (t,C)$ від незалежної змінної ${\textstyle t}$ та параметра ${\textstyle C}$ , яка задовольняє цю умову:

для будь-якого конкретного (допустимого) значення $C^{\circ }$ параметра $C$ функція $x=\psi (t,C^{\circ })$ від змінної ${\textstyle t}$ , що пробігає допустимі значення з деякого числового проміжку (тобто, $t\in \langle c,d\rangle$ ), є розв'язком звичайного диференціального рівняння першого порядку.

Якщо загальний розв'язок звичайного диференціального рівняння першого порядку $x=\psi (t,C)$ має таку властивість:

який би не був розв'язок $x=\varphi (t)$ , $t\in \langle a,b\rangle$ , звичайного диференційного рівняння першого порядку знайдеться значення $C_{\varphi }$ параметра $C$ таке, що $\varphi (t)=\psi (t,C_{\varphi })$ , $t\in \langle a,b\rangle$ то цей загальний розв'язок називають повним загальним розв'язком (у протилежному разі його ще називають неповним загальним розв'язком).

Інтегралом звичайного диференціального рівняння першого порядку називають співвідношення вигляду $\Phi (t,x)=0$ , якщо будь-яка неявно задана ним неперервно диференційовна функція є розв'язком звичайного диференціального рівняння першого порядку.

Рівняння з відокремлюваними змінними

Диференціальне рівняння першого порядку називається рівнянням з відокремлюваними змінними, якщо воно має вигляд: $M_{1}(x)N_{1}(y)dx+M_{2}(x)N_{2}(y)dy=0.$

Однорідні рівняння

Поняття однорідного диференціального рівняння першого порядку пов'язане з однорідними функціями. Диференціальне однорідне рівняння виду $M(x,y)dx+N(x,y)dy=0$ завжди зводиться до однорідного рівняння ${\frac {dy}{dx}}\ =f(x,y)$ , де $f(x,y)$ — функція нульового степеню однорідності.

Лінійні рівняння першого порядку

Див. також

Література

Самойленко А. М.; Перестюк М. О.; Парасюк I.О. (2003 р.). Диференціальні рівняння. Київ: Либідь. ISBN 966-06-0249-9. Архів оригіналу за 17 червня 2014. Процитовано 2 грудня 2015. (укр.)
Овчинников П. П.; Михайленко В. М. (2004 р.). Вища Математика, Частина 2. Київ: "Техніка". ISBN 966-575-100X. (укр.)
Шкіль М. І.; Сотніченко М. А. (1992 р.). Звичайні диференціальні рівняння: Навчальний посібник для вузів. Київ: Вища школа. (укр.)
Pontryagin, Lev (1962). Ordinary Differential Equations. Adiwes International Series in Mathematics. Pergamon Press. (англ.)
Л. С. Понтрягин. Обыкновенные дифференциальные уравнения — 4-е изд. — Москва, 1974. (рос.) (Підручник удостоєний державної премії СРСР)

Джерела

Федорюк М.В. (85). Обыкновенные дифференциальные уравнения (російська) (вид. Издание второе, переработанное и дополенное). Москва: Наука. (рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.