Ернест Денгофф (воєвода)

Ернест Денгофф (* Ernest Denhoff, бл. 1636 1693) — державний і військовий діяч, урядник Речі Посполитої.

Ернест Денгофф
Народився бл. 1636
Помер 1693
Країна Німеччина
 Велике князівство Литовське
Національність німець
Діяльність політик
Знання мов німецька
Титул граф Священної Римської імперії
Посада воєвода мальборкський
Військове звання генерал
Термін 1685—1693 роки
Попередник Янн Францішек Белінський
Наступник Владислав Лоз
Конфесія кальвінізм
католицтво
Рід Денгоффи
Батько Ернест Магнус Денгофф
Мати Катерина фон Дона
Брати, сестри Герард Денгофф (підстолій литовський) і Фрідріх фон Денгофф
У шлюбі з Софія Анна Олесницька
Консттанція Слушка
Діти 1 донька
Герб

Життєпис

Походив з німецького шляхетського роду Денгоффів власного гербу. Третій син Ернеста Магнуса Денгоффа, воєводи перновського, і Катерини фон Дона. Народився близько 1636 року. В доволі молодому віці долучився до війни з Військом Запорізьким, ймовірно у 1650 або 1651 році. У 1650—1660-х роках відзначився у військах зі Швецією та Московським царством.

У 1666 році призначається полковником піхотної гвардії королівської. У 1670 році вперше обирається до сейму. Того ж року отримав чин генерал-майора коронних військ. У 1671 року брав участь у бойових діях проти Петра Дорошенка, гетьмана Правобережної України.

У 1672 році вдруге стає депутатом сейму. Того ж року долучився до коронних військ у війні з Османською імперією, що тривала до 1676 року. Водночас 1672 року долучився до Щебрешинської конфедерації на чолі з Яном Собеським, що виступала проти короля. У 1676 році Ернест Денгофф призначається ловчим великим литовським.

Перейшов з кальвінізму до католицтва. Оженився з представницею шляхетного роду Олесницьких. У 1683 році стає каштеляном Вільно (до 1685 року). 1683 року отримує посаду коменданта Кракова та чин генерал-лейтенант коронних військ. Відзначився на чолі пізотної бригади у Віденській битві того ж року. 1685 року призначається воєводою мальборкським. 1686 року після пологів помирає дружина Ернеста Денгоффа. Невдовзі він одружується вдруге. 1687 року стає охмістром двору королеви Марії Казимири.

Родина

1. Дружина — Софія Анна, донька Станіслава Олесницького, старости радзеювського.

Діти:

2. Дружина — Констанція, донька Богуслава Єжи Слушки, піскарбія надвірного литовського

дітей не було

Джерела

  • Detlev Schwennicke: Europäische Stammtafeln, Neue Folge. Vittorio Klostermann, Frankfurt/Main 2002, Band XX, ISBN 978-3-465-03166-6, Tafel 117B
  • В. Пазднякоў. Дэнгафы // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. Т.1: Абаленскі — Кадэнцыя / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал.рэд.) і інш.; Маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: БелЭн, 2005. −688 с.: іл. С. 613. ISBN 985-11-0315-2 ISBN 985-11-0314-4 (т. 1)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.