Марія Казимира
Марія Казимира Луїза де Лагранж Аркен (фр. Marie Casimire Louise de La Grange d'Arquien, пол. Maria Kazimiera d'Arquien, 28 червня 1641, Невер — 30 січня, 1716, Блуа) — дружина короля Речі Посполитої, Великого князя Литовського і Руського Яна ІІІ Собеського. Відома в історії Польщі під ім'ям Марисенька.
Марія Казимира Луїза де Лагранж Аркен | |
---|---|
фр. Marie Casimire Louise de La Grange d'Arquien | |
![]() Портрет Марії Казимири | |
Псевдо | królowa Polski Marysieńka[1] |
Народилася |
28 червня 1641 Невер |
Померла |
30 січня 1716 (74 роки) Блуа |
Поховання | крипта святого Леонарда |
Країна |
![]() ![]() |
Національність | француженка |
Місце проживання | Франція, Польща, Україна, Італія |
Діяльність | королева Польщі |
Відома завдяки | Марисенька |
Знання мов | давньоруська і польська |
Титул | королева Польщі |
Посада | королева-консорт, фрейліна, Староста, Q64825173?, староста гнівськийd і Велика княгиня Литовська |
Конфесія | католицтво |
Рід | Замойські |
Батько | Henri Albert de La Grange d'Arquiend |
Мати | Françoise de La Châtred |
Брати, сестри | Anna Ludwik de La Grange d'Arquiend і Louise Marie de La Grange d'Arquiend |
У шлюбі з | Ян ІІІ Собеський |
Діти (17) | 17 дітей |
Автограф |
![]() |
Нагороди | |
![]() Герб | |
Життєпис
Походить з французької дворянської родини (нині департамент Ньєвр (Невер). З п'ятирічного віку — у свиті королеви Марії Луїзи Неверської (королева Польщі, дружина короля Яна ІІ Казимира).
У віці 17 років шлюб з нею узяв Ян Собіпан Замойський (1627—1665), воєвода сандомирський, київський. По смерті чоловіка, його маєтки успадкував небіж — Михайло I Корибут Вишневецький (1640—1673). До Марії Казимири залицявся Ян Собеський, який узяв з нею шлюб через шість років по смерті першого чоловіка.
- Ян «Собіпан» Замойський
- Міхал Корибут Вишневецький
- Ян III Собеський
Знайомства, давні зв'язки Марії Казимири при польському королівському дворі сприяли обранню Яна Собеського королем. Від шлюбу з ним мала чотирнадцять дітей. Одна з дочок Собеських (Тереза Кунеґунда) пізніше стане матір'ю Карла VII, короля Чехії, недовгого імператора Священної Римської імперії у 1742–1745 рр.
З листопада 1690 року була власницею Тернополя за рішенням Коронного трибуналу в Любліні[2] (за іншими даним 1694 року[3]).
По смерті чоловіка перебралася у Рим, мешкала в палаці Цукаррі. Була доброю знайомою папи римського Інокентія ХІІ (колись нунція у Польщі). По смерті папи римського доживала віку у Франції; померла у січні 1716 р. в замку Блуа. Прах перепоховано у крипті cвятого Леонарда Вавельського замку у Кракові, біля чоловіка — Яна ІІІ Собеського.
Цікаві факти
![](../I/Z%C5%82ocz%C3%B3w_-_Zamek_01.JPG.webp)
- Для неї був створений бароковий замковий сад на терасах у Жовкві
- Господарювала в невеличкому і унікальному за формою Китайському палаці Золочівського замку
- Її мармурове погруддя з Жовкви вивіз у Санкт-Петербург цар Петро І, де прикрасив ним свій Літній сад
![](../I/Siemiginowski_Marie_Casimire_with_children.png.webp)
- В Римі екс-королева стала меценатом для композитора Доменіко Скарлатті та архітектора Філіппо Ювара
- Серед портретистів Марії Казимири — Шимонович-Семигиновський Юрій Елевтерій, уродженець Львова.
Див. також
Примітки
- Czech National Authority Database
- Гуцал П. Заснування Тернополя. Власники Тернополя (1540—1843) // Тернопіль. Історичні нариси. — Тернопіль : Джура, 2016. — С. 21. — ISBN 978-966-185-130-5.
- Горбоватий В., Гуцал П., Сеник А. Собеський Ян // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 304. — ISBN 978-966-528-279-2.