Ерне Гере

Ерне Гере (угор. Gerő Ernő, уродж. Ерне Зінгер (угор. Singer Ernő); 8 липня 1891, Требушовце — 12 березня 1980, Будапешт) — угорський політичний діяч.

Ерне Гере
угор. Gerő Ernő
Ім'я при народженні	угор. Singer Ernő
Народився	8 липня 1898(1898-07-08)[1][2][3] Требушовце, Вельки Кртіш, Банськобистрицький край, Словаччина
Помер	12 березня 1980(1980-03-12)[1][2][…] (81 рік) Будапешт, Угорська Народна Республіка[4]
Поховання	Фаркашреті :
Країна	Угорщина
Діяльність	економіст, політик
Alma mater	Будапештський університет (1918)
Знання мов	угорська[1]
Членство	Угорська академія наук
Посада	член Національних зборів Угорщини і member of the Provisional National Assemblyd
Партія	Угорська комуністична партія, Угорська партія трудящих і Угорська соціалістична робоча партія
У шлюбі з	Q107224267?
Нагороди	премія Кошута (1949)
Медіафайли у Вікісховищі

Народився в єврейській родині. З 1918 року — член Комуністичної партії Угорщини. Після розгрому Угорської радянської республіки в 1919 році втік до Відня. Жив у Москві з 1923 року і грав провідну роль в апараті Комуністичного інтернаціоналу. Перебував в Іспанії під час Громадянської війни. Виступав політичним радником Національного комітету «Вільна Німеччина».

З 26 січня по 11 травня 1945 року — член Вищої Національної ради. При диктатурі Матяша Ракоші, яка багато в чому копіювала сталінський режим у СРСР, був членом Політбюро Центрального Комітету УПТ, обіймав посади міністра фінансів і міністра внутрішніх справ.

З 21 липня по 25 жовтня 1956 року обіймав посаду Генерального секретаря ЦК УПТ, до моменту її фактичного розпаду і утворення на її базі УСРП. Вважається, що якщо б Янош Кадар або Імре Надь замінив Матяша Ракоші в липні 1956 року замість Ерне Гере, угорської революції можна було б уникнути[5].

Після своєї відставки під час Угорського повстання 1956 р., втік до СРСР. У 1961 році повернувся в Будапешт, за участь у масових репресіях був виключений з партії. Працював перекладачем.