Ернст-Август Рот

Ернст-Август Рот (нім. Ernst-August Roth; 19 квітня 1898, Потсдам — ​​26 вересня 1975, Аренсбург) — німецький військово-повітряний діяч, генерал-лейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Ернст-Август Рот
нім. Ernst-August Roth
Народився 19 квітня 1898(1898-04-19)[1]
Потсдам, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1]
Помер 26 вересня 1975(1975-09-26)[1] (77 років)
Аренсбург, Штормарн, Шлезвіґ-Гольштейн, ФРН[1]
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал-лейтенант Люфтваффе
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Золотий німецький хрест
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак спостерігача
Нарвікський щит

Біографія

Під час Першої світової війни 3 січня 1916 року вступив на флот. Пройшов льотну підготовку в 2-му морському авіазагоні. Після демобілізації армії залишений на флоті. В 1919-22 роках — вахтовий офіцер на тральщику. З 23 вересня 1924 року — радник з авіації в штабі військово-морської станції «Нордзе», з 15 вересня 1926 по 1 лютого 1927 року — експерт з морської авіації в німецькій делегації на конференції з роззброєння в Женеві. З 28 вересня 1927 року — вахтовий офіцер на лінійному кораблі «Сілезія». 31 березня 1928 року звільнений у відставку. В 1931-33 роках в якості вільнонайманого службовця був радником з питань ППО в Морському керівництві. 3 січня 1934 року зарахований в люфтваффе і призначений начальником відділу Імперського міністерства авіації. З 10 липня 1936 року — начальник училища морської авіації в Парові, з 1 квітня 1939 року начальник штабу генерала ВПС при головнокомандувачі ВМФ. Одночасно під час Французької кампанії був начальником транспортних засобів 10-го авіакорпусу. З 1 серпня 1940 року — командир 40-ї, з 22 грудня 1940 року — 28-ї, з 2 грудня 1941 року — 26-ї бомбардувальної ескадри. 11 грудня 1941 року призначений авіаційним командиром на Сицилії, а 13 січня 1942 року знову очолив 26-у бомбардувальну ескадру. З 11 лютого 1943 року — авіаційний командир на Лофотенах і Кіркенесі, з червня 1944 року — авіаційний командир 5 (зі штаб-квартирою в Тронгеймі). 19 серпня 1944 року переведений в резерв, а 10 жовтня 1944 року призначений командувачем німецькими ВПС в Норвегії. 9 червня 1945 року заарештований британською владою. 15 березня 1948 року звільнений.

Звання

Нагороди

Література
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • URBANKE, AXEL & KAISER, JOCHEN, Die Ritterkreuzträger der Kampfflieger, Luftfahrtverlag-Start, 2011.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116637587 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.