Ернст Любіч

Ернст Любич (нім. Ernst Lubitsch; 29 січня 1892, Берлін 30 листопада 1947, Лос-Анджелес) німецький та американський кінорежисер, актор, сценарист, продюсер.

Ернст Любич
нім. Ernst Lubitsch
Зображення
Дата народження 29 січня 1892(1892-01-29)
Місце народження Берлін, Німецька імперія
Дата смерті 30 листопада 1947(1947-11-30) (55 років)
Місце смерті
Поховання Форест-Лаун
Громадянство  Німецька імперія
 Веймарська республіка
Професія режисер, актор
Кар'єра 1914 1947
Нагороди «Оскар» (1946)
IMDb ID 523932
lubitsch.com
 Ернст Любіч у Вікісховищі

Біографія та творчість

Народився 29 січня 1892 в Берліні в сім'ї процвітаючого фабриканта одягу Симона (Сімхи) Любича та його дружини Анні Лінденштадт. У 1899—1902 роках відвідував початкову школу, потім гімназію. У 1908 році почав навчання у текстильній крамниці на Кенігштрассе псля чого працював бухгалтером в конторі свого батька. Познайомився з актором Віктором Арнольдом і став його учнем. Послідували перші виступи в кабаре. В 1911—1913 роках Любич грав в театрі Рейнхардта. У 1913 році дебютував в кіно як актор, граючи невеликі ролі в короткометражних комедіях («Гордість фірми», «Фірма одружується», 1914), і незабаром набув значної популярності як виконавець ролі незграбного єврея на ім'я Мейєр в цілій серії «комедії ляпасів». У 1915 році зайнявся режисурою, продовжуючи зніматись, а починаючи з 1919 повністю полишив акторську ка'єру, віддавши первагу режисерській роботі. У 1918 році почалася його співпраця з Полою Негрі і Емілем Яннінгсом. До 1922 року зняв ряд фільмів, які користувалися великим успіхом у глядача: «Мадам Дюбаррі», «Принцеса устриць», «Дружина фараона» і «Полум'я».

У грудні 1922 року разом з Полою Негрі поїхав до Голлівуду, де поставив фільм «Розіта» з Мері Пікфорд. Фільм не був успішим, після чого Любич уникав роботи з відоми зірками кіно, віддаючи перевагу маловідомим, що легко піддавалися режисерському впливу.

Перший успіх у США Любичу приніс фільм «Шлюбне коло», комедія про холостяка-бонвівана[К 1], що виявився залученим у два шлюби одночасно. Після гучного успіх цієї стрічки у публіки, Любич створює за його зразком в другій половині 20-х років цілу низку салонових комедій: «Три жінки» (1924), «Заборонений рай» (1924) та ін., що зетвердило його репутацію режисера в Голлівуді.

З появою звуку в кіно Любич стає одним з перших американських режисерів, що зуміли знайти справжню кінематографічну форму для перенесення на екран ряду бродвейських музичних комедій і створює серію кінооперет («Любовний парад», 1929; «Монте-Карло», 1930; «Весела вдова», 1934), в більшості з яких співали Моріс Шевальє і Джанет Мак-Доналд.

За більш ніж 30 років роботи в німецькому і американському кінематографі Любич поставив понад 50 стрічок. У 1946 році він був удостоєний спеціального «Оскара» за вклад в кінематограф.

Любич помер 30 листопада 1947 в Голлівуді від інфаркта на зйомках фільму «Ця леді в горностаєві» (стрічку завершив Отто Премінгер).

Фільмографія

Фільми, поставлені Ерстом Любичем у Німеччині
РікНазва українськоюОригінальна назва
1915Цукор і корицяZucker und Zimt
1915Фрейлейн — Мильна пінаFräulein Seifenschaum
1915Його єдиний пацієнтSein einziger Patient
1915КрафтмайєрKraftmeyer
1915Останній костюмDer letzte Anzug
1915Сліпа короваBlindekuh
1916Коли я був мертвимAls ich tot war
1916Взуттєвий салон «Пінкус»Schuhpalas Pinkus
1916Смешанный женский хорDer gemischte Frauenchor
1916Прекрасний подарунокDas schönste Geschenk
1916Товариство з обмеженою відповідальністю — тенорDer G.m.b.H — Tenor
1916Новий нісDie neue Nase
1917Король ГолландерKäsekönig Holländer
1917Король блузDer Blusenkönig
1917Щоденник ОссіOssi's Tagebuch
1917Якщо четверо зроблять одне і те жWеnn vier dasselbe tun
1917Весела в'язницяDas fidele Gefängnis
1917Принц СаміPrinz Sami
1918Дівчина з балетуDas Mäedel vom Ballet
1918Не хочу бути чоловікомIch möchte kdn Mann sein
1918Історія з горщиком трояндDer Fall Rosentopf
1918Очі мумії МаDie Augender Mumie Ma
1918КарменCarmen
1918Мейєр з БерлінаMeyer aus Berlin
1919Моя дружина, кіноакторкаMeine Frau, die Filmschauspielerin
1919Принцеса устрицьDie Austernprinzessin
1919Сп'янінняRausch
1919Мадам ДюбарріMadame Dubarry
1919ЛялькаPuppe
1920Доньки КолхізелаKohlhiesels Töchter
1920Ромео та Джулія в снігахRomeo und Julia im Schnee
1920СумурунSumurun
1920Анна БолейнAnna Boleyn
1921Гірська кішкаDie Bergkatze
1921Дружина фараонаDas Weibdes Pharao
1923Полум'яDie Flamme
Фільми, поставлені Ерстом Любичем у США
РікНазва українськоюОригінальна назва
1923РозітаRosita
1924Шлюбне колоThe Marriage Circle
1924Три жінкиThree Women
1924Заборонений райForbidden Paradise
1925Цілуй мене зновуKiss Me Again
1925Bіяло леді ВіндермеєрLady Windermere's Fan
1926Це ПарижSo This Is Paris
1927Принц-студент у Старому ГейдельберзіThe Student-Prince in Old Heidelberg
1928ПатріотThe Patriot
1929Вічне коханняEternal Eove
1929Парад коханняThe Love Parade
1930Монте-КарлоMonte Carlo
1930Парамаунт на парадіParamount on Parade
1931Усміхнений лейтенантThe Smiling Lieutenant
1931Людина, що прогнала свою совістьDer Mann, der sein Gewissentrieb
1932Неприємності у раюTrouble in Paradise[2]
1932Якби у мене був мільйонIf I Had Million
1932Одна година з тобоюOne Hour with You
1933План життяDesign for Living
1934Весела вдоваThe Merry Widow
1937АнгелAngel
1938Восьма дружина Синьої БородиBluebeard's Eighth Wife
1939НіночкаNinotchka[2]
1940Крамниця за рогомThe Shop around the Corner
1941Це невизначене почуттяThat Uncertain Feeling
1942Бути чи не бутиТо Be or Not to Be[2]
1942Небеса можуть почекатиHeaven Can Wait
1946Клуні БраунCluny Brown
1948Ця леді в горностаїThat Lady in Ermine

Факти

  • З 1957 року щорічно присуджується премія, названа на честь Ернста Любича.

Джерела

  • М.М. Черненко (составитель). Режиссерская энциклопедия. Кино Европы / Г.Н. Компаниченко. М. : Научно-исследовательский институт киноискусства, 2002. — С. 107-109. — ISBN 5-85646-077-4.(рос.)
  • НИИК МКРФ, редактор Е.Н. Карцева. «Режиссёрская энциклопедия. Кино США». М. : Материк, 2002. — С. 93-94. — ISBN 5-85646-096-0.(рос.)

Коментарі

  1. Людина, що живе весело і безтурботно, собі на втіху[1].

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.