Ернст Мейман

Е́рнст Фрі́дріх Вільге́льм Ме́йманн (нім. Ernst Friedrich Wilhelm Meumann; нар. 29 серпня 1862, Урдінген — пом. 26 квітня 1915, Гамбург) — німецький педагог і психолог, один із засновників експериментальної педагогіки.

Ернст Мейман
Народився 29 серпня 1862(1862-08-29)[1][2][…]
Uerdingend, Крефельд, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія
Помер 26 квітня 1915(1915-04-26)[1][2][…] (52 роки)
Гамбург, Німецька імперія[1]
Країна  Королівство Пруссія
Діяльність психолог, педагог, філософ, викладач університету
Alma mater Тюбінгенський університет[3] і Лейпцизький університет
Науковий керівник Christoph von Sigwartd[3]
Вчителі Вільгельм Вундт
Знання мов німецька[2]
Заклад Лейпцизький університет, Цюрихський університет і Вестфальський університет імені Вільгельма
Членство Verein Deutscher Studenten zu Bonnd

Діяльність

У психології Мейманн одним із перших звернувся до вивчення психологічних особливостей розвитку дитину. Він досліджував естетичні уявлення дітей, розвиток їхньої пам'яті, закономірності швидкого і міцного запам'ятовування, синтезував досягнення психологів з проблемами розвитку здібностей дітей.

У педагогіці Мейманн одним з перших висунув принцип саморозвитку дитини, обґрунтував значення активності дитини у навчальному процесі.

Вибрані праці
  • «Нариси експериментальної педагогіки»;
  • «Економіка і техніка пам'яті»;
  • «Лекції зі вступу до експериментальної педагогіки» (3 томи).

Джерела

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119027577 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Математична генеалогія — 1997.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.