Ерідан (сузір'я)
Еріда́н (лат. Eridanus) — сузір'я південної півкулі неба. Простягається від небесного екватора на південь до схилення –58°. Займає на небі площу в 1137,9 квадратного градуса (6-те за площею сузір'я), містить 187 зірок, видимих неозброєним оком.
| Ерідан | |
|---|---|
 Ерідан | |
| Латинська назва | Eridanus |
| Род. відмінок | Eridani |
| Скорочення | Eri |
| Пряме піднесення | 17год хв |
| межі | від 1год 20хв до 5год 05хв |
| Схилення | 65° ' |
| межі | від -58° 30' до 0° ' |
| Площа | 1083 кв.град.(6) |
| Зорі |
4 яскравіше 3m 77 яскравіше 5,5m |
| Найяскравіша зоря | Ахернар 0,45m |
| Суміжні сузір'я | |
|
Спостерігається у широтах між +32° i −90° Ввечері найкраще спостерігати протягом листопада | |
| Існує з античності, запропоноване | |
Назва сузір'я має давньогрецьке походження. У давньогрецькій міфології Еріданом називалася річка, яку іноді ідентифікують з Нілом або з По. На давньогрецьких картах сузір'я малювали як потік, що ллється із глека Водолія. Під цим іменем сузір'я включено до зоряного каталогу Птолемея «Альмагест».
Зорі та інші цікаві об'єкти
Назва найяскравішої зорі сузір'я Ерідана — Ахернар — означає «кінець річки» (араб. آخر النهر ākhir an-nahr). Ахернар має найбільш відмінну від сферичної форму серед відомих зір нашої галактики. Завдяки великій швидкості обертання навколо своєї осі, її екваторіальний діаметр на 50 % більший, ніж полярний.
Зоря ε Ерідана, близька за характеристиками до Сонця. На кінець 2009 року підтверджена наявність планетної системи навколо цієї зорі.
Зоря η Ерідана — одна з найближчих до Сонця зір, знаходиться на відстані 10,7 світлових років.
Варто згадати потрійну систему ο² Ерідана, яка складається з помаранчевого карлика 4-ї зоряної величини, білого карлика 9-ї величини і червоного карлика 11-ї величини. Білий карлик у цій системі — другий за яскравістю білий карлик на земному небі (поступається лише Сіріусу B) і єдиний, який можна побачити у невеликий телескоп.
Література
Ерідан // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 153. — ISBN 966-613-263-X.
Див. також
| 88 сучасних сузір'їв |
| Андромеда • Близнята • Велика Ведмедиця • Великий Пес • Візничий • Вітрила • Вовк • Водолій • Волопас • Волосся Вероніки • Ворон • Геркулес • Гідра • Годинник • Голуб • Гончі Пси • Дельфін • Діва • Дракон • Ерідан • Єдиноріг • Жертовник • Живописець • Жираф • Журавель • Заєць • Змієносець • Змія • Золота Риба • Індіанець • Кассіопея • Кит • Кіль • Козоріг • Компас • Корма • Косинець • Лебідь • Лев • Летюча Риба • Лисичка • Ліра • Мала Ведмедиця • Малий Кінь • Малий Лев • Малий Пес • Мікроскоп • Муха • Насос • Овен • Октант • Орел • Оріон • Павич • Пегас • Персей • Південна Гідра • Південна Корона • Південна Риба • Південний Трикутник • Південний Хрест • Північна Корона • Піч • Райський Птах • Рак • Риби • Рись • Різець • Секстант • Сітка • Скорпіон • Скульптор • Столова Гора • Стріла • Стрілець • Телескоп • Телець • Терези • Трикутник • Тукан • Фенікс • Хамелеон • Центавр • Цефей • Циркуль • Чаша • Щит • Ящірка |