Зорі спектрального класу K

Зо́рі спектра́льного кла́су K є дещо холоднішими за наше Сонце й мають відповідно порівняно нижчі ефективні температури. Здебільшого, в їхніх спектрах спостерігають надзвичайно слабкі лінії водню та нейтральних (неіонізованих) металів (Mn I, Fe I, Si I). Інколи лінії водню є настільки слабкими за інтенсивністю, що взагалі не проявляються у спектрах зір цього спектрального класу.

Порівняння розмірів Альдебарана і Сонця.

У спектрах зір пізніх (холодніших) підкласів спектрального класу K часто присутні молекулярні смуги окису титану. Вважається, що зорі цього спектрального класу є найпридатнішими для зародження та розвитку життя на планетах, що входять до їх планетних систем.[1]

Субкарлики класу K

Приклади: Алголь B

Зорі Головної Послідовності класу K

Приблизно одна з восьми зір головної послідовності, розташованих в околі Сонця, має спектральний клас K.[Прим 1][2]

Фізичні параметри зір Головної Послідовності класу K

В таблиці подано усереднені значення параметрів[3]. Параметри окремих зірок можуть відрізнятися від поданих нижче.

Клас	B-V	V-R	b-y	M_V	BC	T_eff, °K	R/R_Ο	log g	M/M_Ο	Vsin(i), км/сек.
K0	0.82	0.64	0.50	6.0	-0.23	5282	0.83	4.6	0.90	2.2
K2	0.92	0.74	0.54	6.5	-0.30	5055	0.75	4.6	0.81	2.0
K3	0.96	0.81	0.57	6.8	-0.33	4973	0.73	4.6	0.79	2.0
K5	1.15	0.99	0.67	7.5	-0.43	4623	0.64	4.6	0.65	1.9
K7	1.30	1.15	0.80	8.0	-0.54	4380	0.54	4.7	0.54	1.7

Приклади: Альфа Центавра B, Епсилон Індіанця, Епсилон Ерідана, WASP-2, HAT-P-10, 107 Риб

Субгіганти спектрального класу K

Приклади:

Гіганти спектрального класу K

Спектр гіганта спектрального класу K4.

Фізичні параметри гігантів класу K

В таблиці подано усереднені значення параметрів[3]. Параметри окремих зірок можуть відрізнятися від поданих нижче.

Клас	B-V	V-R	b-y	M_V	BC	T_eff, °K	R/R_Ο	log g	Vsin(i), км/сек.
K0	1.03	0.77	0.60	0.2	-0.37	5282	14	2.5	3.0
K2	1.18	0.84	0.68	0.1	-0.45	5055	17	2.1	2.3
K3	1.29	0.96	0.80	0.1	-0.53	4973	21	-	2.0
K5	1.44	1.20	0.90	0.0	-0.81	4623	40	-	-
K7	1.53	-	0.93	-0.1	-1.15	4380	60	-	-

Приклади: Альдебаран, Дубге А, Поллукс

Надгіганти

Надгіганти в процесі зоряної еволюції досить часто змінюють свій спектральний клас від O чи B (блакитні надгіганти) до K чи M (червоні надгіганти) кілька раз, то в один, то в інший бік, внаслідок загорання в їх надрах гелію, вуглецю й т.д.

Фізичні параметри надгігантів класу K

В таблиці подано усереднені значення параметрів[3]. Параметри окремих зірок можуть відрізнятися від поданих нижче.

Клас	B-V	V-R	M_V	BC	T_eff, °K	R/R_Ο	log g	Vsin(i), км/сек.
K0	1.20	0.76	-4.5	-0.47	4500	110	1.4	~5.0
K2	1.29	0.85	-4.5	-0.53	4400	-	1.0	-
K3	1.38	0.94	-4.5	-0.68	4230	130	0.6	-
K5	1.60	1.20	-4.5	-1.52	3900	200	0.0	~4.0
K7	1.62	-	-4.5	-	3870	-	-0.3	-

Від'ємне значення log g для надгігантів підкласу K7 й пізніше свідчить про загублення ними своєї маси внаслідок зоряного вітру. За малої гравітації під тиском випромінювання верхні шари атмосфери помаранчевих надгігантів витікають у навколишній міжзоряний простір.

Приклади: Арктур

Див. також

Примітки

Ця пропорція отримана для зір з абсолютною зоряною величиною 16^m і вище.

Джерела

Архівована копія. Архів оригіналу за 12 грудня 2009. Процитовано 2 листопада 2010.
LeDrew, G.; The Real Starry Sky, Journal of the Royal Astronomical Society of Canada, Vol. 95, No. 1 (whole No. 686, February 2001), pp. 32–33.
David F. Gray "The observations and analysis of Stellar Phorospheres", Cambridge University Press 2005

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[proportions-2] Ця пропорція отримана для зір з абсолютною зоряною величиною 16^m і вище.

[1] Архівована копія. Архів оригіналу за 12 грудня 2009. Процитовано 2 листопада 2010.

[LeDrew2001-3] LeDrew, G.; The Real Starry Sky, Journal of the Royal Astronomical Society of Canada, Vol. 95, No. 1 (whole No. 686, February 2001), pp. 32–33.

[Gray-4] David F. Gray "The observations and analysis of Stellar Phorospheres", Cambridge University Press 2005